Лактазна недостатність призводить до зниження або відсутності активності ферменту лактази, який розщеплює лактозу (молочний цукор). Це викликає неповне засвоєння лактози в кишечнику, що призводить до її бродіння і появи відповідних симптомів:
– Випорожнення часті, рідкі, пінисті, з кислим запахом. Можуть містити слиз, рідше кров. Частота дефекації може досягати 8-10 разів на добу.
– Живіт часто здутий, дитина може бути неспокійною, часто плакати через дискомфорт.
– Зниження рН калу (нижче 5,5) через ферментацію невсмоктаної лактози.
– Наявність залишків неперетравлених речовин у копрограмі, таких як крохмаль, жирні кислоти, йодофільна мікрофлора.

На користь гострого лімфолейкозу у даного пацієнта вказують:
– Кровоточивість ясен, крововиливи на шкірі свідчать про тромбоцитопенію, яка часто виникає при гострому лейкозі через пригнічення нормального кровотворення в кістковому мозку;
Збільшені лімфовузли (підщелепні, аксилярні, пахові) можуть вказувати на лімфопроліферативний процес, який часто зустрічається при лейкозах;
– Еритроцити – 2,1•10¹²/л – еритропенія, яка є результатом зниження виробництва еритроцитів через заміщення нормального кровотворення лейкемічними клітинами;
– Високий відсоток бластів у периферичній крові є ключовим показником гострого лейкозу;
– Підвищене ШОЕ як один з проявів злоякісного процесу.

Закритокутова глаукома – це офтальмологічне захворювання, яке виникає внаслідок раптового підвищення внутрішньоочного тиску через блокування відтоку внутрішньоочної рідини. При гострому нападі цього захворювання виникають:
– раптове затуманення зору або значне зниження гостроти зору на ураженому оці, ефект “ореолу” на джерелами світла;
– гострий, сильний, часто пульсуючий біль в оці, який може поширюватися на відповідну половину голови, настільки виражений, що викликає нудоту та блювання, іноді з імітацією симптомів мігрені або інших неврологічних розладів;
– рогівка стає тьмяною, з набряком строми, що робить її каламутною. Зіниця розширена, овальної або неправильної форми, реагує слабо або зовсім не реагує на світло;
– ін’єкція судин кон’юнктиви та гіперемія очного яблука;
– зниження прозорості рогівки через набряк;
– внутрішньоочний тиск значно підвищений (зазвичай вище 40 мм рт. ст.);
– при пальпації очного яблука відчувається підвищений внутрішньоочний тиск (око на дотик тверде, як камінь).

У пацієнтки виник гострий холецистит – запалення жовчного міхура, що зазвичай розвивається внаслідок обструкції жовчовивідних шляхів, найчастіше через наявність жовчних каменів. Ключові симптоми при даній патології наступні:
– Різкий, інтенсивний біль в правій підреберній ділянці (місцерозташування жовчного міхура). Біль може бути постійним або нападоподібним, посилюється при глибокому диханні, кашлі або рухах.
– Жовтяничність шкіри і склер, що виникає в разі обструкції загальної жовчної протоки або при наявності супутнього холангіту.
– Гіркота в роті.
– Нудота, блювання, яке зазвичай не приносить полегшення, може бути частим і виснажливим.
– Патогномонічні для холециститу симптоми: позитивний симптом Ортнера (болісність при постукуванні по краю правої реберної дуги), позитивний френікус-симптом (болісність при натисканні на діафрагму в ділянці між ключицею та грудиною, симптом Кера (болісність при пальпації в проекції жовчного міхура на вдосі).

У даного пацієнта спостерігаємо апластичну анемію – серйозне захворювання, яке характеризується недостатнім утворенням усіх видів клітин крові (панцитопенія) через ураження кісткового мозку. У цьому стані кістковий мозок не виробляє достатню кількість еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, що призводить до анемії, інфекційних ускладнень і підвищеного ризику кровотеч.
– Симптоми анемії: наростаючий головний біль, загальна слабкість, запаморочення, гемоглобін – 50 г/л, еритроцити – 1,6•10¹²/л;
– Симптоми лейкопенії: лейкоцити – 2,0•10⁹/л, організм може стати вразливим до інфекцій, навіть незначні рани можуть інфікуватися, розвиваються інфекції верхніх дихальних шляхів, сечовидільної системи тощо;
– Симптоми тромбоцитопенії: кровоточивість (носові кровотечі, геморагії на шкірі і слизових оболонках), тромбоцити – 30•10⁹/л.

WPW-синдром — це електрофізіологічне порушення, при якому існує додатковий шлях проведення електричних імпульсів між передсердями і шлуночками (пучок Кента), що викликає передчасне збудження шлуночків. Це може призводити до епізодів тахікардії (пароксизмальної суправентрикулярної тахікардії), що проявляються серцебиттям, запамороченням, іноді втратою свідомості.
– Інтервал PQ (PR): скорочений (0,1 с), що свідчить про прискорену провідність імпульсу через додатковий провідний шлях (пучок Кента).
– Комплекс QRS: деформований за рахунок дельта-хвилі, що також характерно для WPW-синдрому.
– Інтервал QT у межах норми (0,38 с).

У пацієнта виник псоріаз – хронічне захворювання шкіри, що проявляється у вигляді різко обмежених, еритематозних, лускатих, сверблячих бляшок , які найчастіше з’являються на шкірі голови, пресакральній ділянці та розгинальних поверхнях колін і ліктів.
– Ключовим симптомом псоріазу є утворення червоних, запальних плям на шкірі, вкритих сріблясто-білими лусочками.
– Феномен стеаринової плями характеризується посиленим лущенням під час пошкрябування, яке нагадує розтерту краплю стеарину, що є наслідком пухкості зроговілих пластин;
– Феномен термінальної плівки виникає внаслідок видалення лусок і подальшого оголення вологої поверхні шипуватого шару епідермісу;
– Феномен цяткової кровотечі (феномен Ауспіца), або кров’яної роси, з’являється після подальшого легкого пошкрябування термінальної плівки і зумовлений травматизацією капілярних судин видовжених сосочків дерми, які доступні через наявність ділянок стоншення мальпігієвого шару над ними.

Абсцес легені — це обмежене гнійне запалення в легенях з утворенням порожнини, яка містить гній. Він зазвичай виникає як ускладнення пневмонії, коли інфекція викликає некроз тканин легені. Після розриву абсцесу гній спорожнюється в дихальні шляхи, що проявляється рясним виділенням гнійного мокротиння і тимчасовим полегшенням симптомів.
– Збільшення ШОЕ, зростання кількості паличкоядерних лейкоцитів вказують на виражений запальний процес.
– Округле просвітлення з горизонтальним рівнем на фоні інфільтрації вказує на наявність чітко відмежованої порожнини з рівнем рідини, тобто гною в легені.

На користь залізодефіцитної анемії свідчать:
– Зниження апетиту, млявість, блідість шкіри, гучні тони серця з коротким систолічним шумом на верхівці (як прояви анемічного синдрому);
– Ламке, тьмяне волосся – симптом патогномонічного для дефіциту заліза сидеропенічного синдрому;
– Знижені еритроцити та гемоглобін;
– Кольоровий показник 0,71 (вказує на гіпохромну анемію);
– Анізоцитоз і мікросфероцитоз еритроцитів (варіації у розмірі та формі еритроцитів, характерні для залізодефіцитної анемії);
– Залізо сироватки 7,3 мкмоль/л (знижений рівень заліза, норма заліза у дітей 1 року життя – 9,0-21,5 мкмоль/л);
– Залізозв’язувальна здатність сироватки 87,9 мкмоль/л (зазвичай підвищується при дефіциті заліза, що свідчить про зниження його запасів).

Пельвіоперитоніт — це запалення очеревини малого таза, яке зазвичай виникає як ускладнення інфекційних захворювань жіночих статевих органів (таких як сальпінгоофорит, ендометрит) або після оперативних втручань у цій ділянці (штучний аборт, особливо з порушенням правил антисептики, є частим фактором ризику пельвіоперитоніту). Про цей діагноз в даному випадку свідчать:
– симптоми інтоксикації, важкий загальний стан хворої;
– біль в животі, позитивні симптоми подразнення очеревини;
– штучний аборт в анамнезі;
– збільшена та м’яка матка, де розташовується первинне вогнище запального процесу.

У жінки виникла пневмонія – респіраторна інфекція, що характеризується запаленням альвеолярного простору та/або інтерстиціальної тканини легень. В даному тесті вона підтверджується:
– інтоксикаційним синдромом: слабкістю, підвищенням температури тіла до 38,5°С;
– задишкою, що свідчить про дихальну недостатність внаслідок ураження легеневої паренхіми;
– рентгенологічно: локальне затемнення у нижній частці правої легені – найважливіша ознака, яка, по суті, виключає всі інші діагнози;
– ЗАК: зміни, характерні для запалььних змін в організмі: лейкоцитоз, підвищена ШОЕ;
– підвищений СРБ.

Наведені дані відповідають синдрому полікістозних яєчників – порушенню, яке характеризується надлишковим синтезом андрогенів, порушенням овуляції, неплідністю, а також дисфункцією та полікістозом яєчників. Симптоматично це підтверджується наступними даними:
– Збільшені,  безболісні, щільної консистенції яєчники (діаметр в нормі – до 3-3,5 см) з великою кількістю кістозних включень;
– Гірсутизм внслідок гіперандогенемії (ріст волосся по середній лінії живота, на внутрішній поверхні стегон і у навколососковій ділянці);
– Олігоменорея;
– Ожиріння чи надмірна маса тіла.

Соматоформний розлад — це психічний розлад, при якому пацієнт відчуває фізичні симптоми, що не мають об’єктивної органічної причини. Симптоми часто нагадують ті, що виникають при фізичних захворюваннях, але їхнє походження пов’язане з психологічними факторами.

– Пацієнти часто скаржаться на множинні, змінні симптоми, такі як біль (у різних частинах тіла), шлунково-кишкові порушення (нудота, здуття, діарея або запор), кардіальні симптоми (серцебиття, біль у грудях), дихальні симптоми (задишка, відчуття нестачі повітря), неврологічні симптоми (головний біль, запаморочення, тремор, слабкість).
– Пацієнти часто стурбовані своїм станом, можуть звертатися до багатьох спеціалістів, проводити численні обстеження, часто наполягати на госпіталізації, але органічної патології у них не виявляють.
– Симптоми повинні бути стійкими і тривалими, зазвичай більше 6 місяців, з вираженим впливом на якість життя пацієнта.

У дитини спостерігається чітка клініка скарлатини – захворювання, спричиненого інфекцією β-гемолітичних стрептококів групи А, що вражає переважно дітей віком від п’яти до п’ятнадцяти років. Основні клінічні прояви наступні:
– Інтоксикаційний синдром: лихоманка, нездужання, озноб і міалгії;
– Cимптоми тонзилофарингіту: біль у горлі та утруднене ковтання, білий наліт на мигдаликах, збільшені шийні лімфатичні вузли;
– Дрібноточковий висип, що виникає в 1-2-ий день захворювання. На тлі загальної гіперемії, на шкірних покривах обличчя і верхній частині тулуба (а в подальшому і на згинальних поверхнях рук, боках, внутрішній поверхні стегон) виникають темніші точки, згущуючись на шкірних складках і в місцях природних згинів (ліктьовий згин, пах, пахвова ямка) та утворюючи темно-червоні смуги (симптом Пастіа).
– Також характерний симптом Філатова – у носогубному трикутнику висипання відсутні, а відзначається збліднення шкірних покривів.

У пацієнта, найвірогідніше, виник гострий постстрептококовий гломерулонефрит — гостре запалення клубочків, яке виникає внаслідок інфікування нефротропними штамами стрептококів (про це свідчить перенесена ангіна 2 тижні тому). Нефротропні штами β-гемолітичного стрептокока виробляють ендострептолізини – антигени, що осідають у клітинах ниркових клубочків. До цих антигенів масово починають синтезуватись антитіла, формуються імунні комплекси, відбувається аутомінний запальний процес у клубочках.
Клінічно у даного хворого проявляється гломерулонефрит із нефритичним синдромом, основна клініка якого:
– Протеїнурія (<3,5 г/24 год);
– Легкі або помірні набряки;
– Макрогематурія (сеча кольору кока-коли);
– Олігурія – запальні інфільтрати зменшують рух рідини через мембрану (↓ ШКФ);
– Азотемія;
– Артеріальна гіпертензія (в даному випадку АТ 220/140 мм рт. ст)

Недостатність магнію можна розділити на наступні групи симптомів:
– М’язові симптоми: спазми, посіпування м’язів, тремтіння рук або інших частин тіла, відчуття зниження сили м’язів, швидка стомлюваність;
– Нервово-психічні симптоми: підвищена емоційна збудливість, дратівливість, відчуття тривоги, панічні атаки, безсоння, часті пробудження вночі;
– Серцево-судинні симптоми: порушення серцевого ритму, включаючи екстрасистолії, тахікардію, підвищення артеріального тиску;
– Шлунково-кишкові симптоми: cпазми в животі, закрепи або діарея.

Найвірогідніше захворювання у пацієнта – затримка сечі, зумовлена доброякісною гіперплазією простати. На користь цього вказують:
– Часте сечовипускання (4-5 разів за ніч) та потоншення струменя сечі як наслідок обструкції доброякісною пухлиною сечовивідних шляхів;
– Існують певні морфологічні особливості, які в більшості випадків відрізняють аденому і рак простати. Аденома простати зазвичай характеризується збільшеною, тугоеластичною, гладенькою залозою з чіткими контурами. Рак простати часто виявляється як тверді ділянки або вузли в простаті, іноді з нечіткими або нерівними контурами. При пальпації рак простати може бути асиметричним і з різними за щільністю ділянками.

У тесті наведена клінічна симптоматика гострого гаймориту. Загалом вона характеризується наступним чином:
– погіршення самопочуття, двобічне порушення носового дихання, підвищення температури тіла, яке супроводжується ознобом;
– припухлість щоки і біль при надавлюванні в ділянці собачої ямки;
– припухлість та набряк слизової оболонки носової порожнини;
– під середньою носовою раковиною виявляється скупчення гною у вигляді смужки (гайморова є однією з пазух, що відкривається у середній носовий хід).

Розсіяний склероз є аутоімунним захворюванням, що уражає центральну нервову систему. Він характеризується множинними осередками демієлінізації в головному і спинному мозку, що призводить до різноманітних неврологічних симптомів. Про це свідчать:
– Хвороба протягом 6 років із періодичними загостреннями – розсіяному склерозу типовий хронічний перебіг із загостреннями та рецидивами;
– Ейфорія та знижена критичність до свого стану – когнітивні порушення, що часто супроводжують розсіяний склероз;
– Об’єктивні ознаки ураження мозочка: атаксія під час проби Ромберга, інтенційний тремор, промахування під час виконання координаторних проб, горизонтальний ністагм;
– Відсутність черевного рефлексу (ранній і важливий симптом, який спостерігається у 70% пацієнтів з РС);
– Патологічні стопні рефлекси, клонус стоп, які є наслідком ураження пірамідного тракту;
– Темпоральне збліднення дисків зорових нервів на очному дні – ознака атрофії зорового нерва, яка часто спостерігається при розсіяному склерозі.

Первинний гіперальдостеронізм, або синдром Конна, характеризується надмірною продукцією альдостерону наднирковими залозами, що і призводить до наступної клініки:
– Постійно підвищений артеріальний тиск: одна з головних ознак, часто важко піддається контролю традиційними антигіпертензивними препаратами (АТ у тесті – АТ – 200/110 мм рт. ст.);
– Зниження рівня калію в крові (калій крові у даному випадку 3,0 ммоль/л при нормі 3,5-5,5 ммоль/л), що супроводжується слабкістю, втомою, м’язовими судомами, парестезіями (поколювання або оніміння в кінцівках);
– Збільшення кількості сечовиділень (особливо в нічний час), що може досягати 3-4 літрів на добу;
– На ЕКГ – зміни, характерні для гіпокаліємії: зниження сегменту S-T та подовження інтервалу Q-Т.

Тетрада Фалло — це вроджена вада серця, яка складається з чотирьох основних аномалій: великий дефект міжшлуночкової перегородки, зміщення аорти вправо, яка частково або повністю виходить з обох шлуночків, стеноз легеневої артерії, гіпертрофія правого шлуночка.
– Основний прояв даної патології – ціаноз, що постерігається через зменшення оксигенації крові, що повертається з правого шлуночка в аорту (право-лівий шунт).
– Діти можуть швидко втомлюватися під час годування або фізичної активності, можуть спостерігатися епізоди дихальної задишки.
– Діти з тетрадою Фалло часто займають сидяче положення після фізичного навантаження, щоб зменшити симптоми гіпоксії, оскільки ця поза збільшує периферичний опір і зменшує право-лівий шунт.
– При аускультації можна почути грубий систолічний шум, який виникає через турбулентний потік крові через звужену легеневу артерію або дефект міжшлуночкової перегородки.
– “Барабанні палички” та “годинникові скельця” – зміни нігтів і пальців рук через тривалу гіпоксію.
– “Серце у формі черевика” на рентгенограмі грудної клітки через збільшення правого шлуночка.

Рак голівки підшлункової залози має характерні клінічні ознаки, які часто проявляються на пізніх стадіях захворювання.
– Жовтяниця є одним із найбільш поширених симптомів раку голівки підшлункової залози, оскільки пухлина може здавлювати загальний жовчний проток, що призводить до обструкції та порушення відтоку жовчі.
– Пацієнти часто скаржаться на значне зниження ваги, яке супроводжується втратою апетиту.
– Пальповане збільшення безболісного жовчного міхура (с-м Курвуазьє);
– Cірі калові маси є наслідком відсутності стеркобіліну, який надає калу нормального коричневого кольору.
– Наявність пальпованого збільшеного, щільного лімфовузла свідчать про початок процесу метастазування, що вкотре вказує на злоякісне новоутворення.

Перелом променевої кістки в типовому місці, також відомий як перелом Коллеса, є одним із найпоширеніших переломів верхніх кінцівок. Він зазвичай виникає при падінні на витягнуту руку, коли відбувається сильне навантаження на зап’ястя. Основною його ознакою є деформація передпліччя, яку часто описують як “багнетоподібну” або “виделкоподібну” деформацію. Це зумовлено зміщенням уламків променевої кістки: дистальний фрагмент зміщується до тильної поверхні руки та вгору.

В даному випадку системну склеродермію найзручніше діагностувати за допомогою так званого CREST-синдрому, патогномонічного саме для даного захворювання. Сюди входять:
– С – кальциноз – відкладання кальцію в сполучній тканині (проявляється симетричним артритом та потовщенням шкіри на кистях та стопах);
– R – феномен (синдром) Рейно – яскраво виражена реакція дрібних кровоносних судин кінчиків пальців на вплив холоду чи стресу;
– E – esophageal dysmotility, тобто порушення функції стравоходу (в даному випадку проявляється дисфагією);
– S – склеродактилія – товста щільна шкіра на пальцях рук і ніг внаслідок відкладання солей кальцію;
– T – телеангіоектазії – маленькі червоні плями на руках та обличчі, що виникають внаслідок стійкого розширення дрібних кровоносних судин.

У хворого виникла В12-дефіцитна анемія, на що вказують:
– симптоми анемії (слабкість, запаморочення);
– периферична нейропатія (парестезії пальців рук та ніг, пощипування язика);
– глосит (гладенький, “лакований” язик малинового кольору);
– гематологічні дані: анемічні прояви (низький гемоглобін та еритропенія) при високому КП та макроцитозі; низький рівень ретикулоцитів свдічить про гіпорегенераторний характер анемії;
– тільця Жоллі (фрагменти зруйнованого ядра нормобласта) та Кебота (включення, які є залишками веретена поділу, що виникають внаслідок неправильного перебігу еритропоезу).

Гострий епідидимоорхіт — це запальне захворювання придатка яєчка (епідидиміт) та самого яєчка (орхіт).
– Основним його симптом – гострий, інтенсивний біль в області яєчка та придатка, який може поширюватися на пахову ділянку, низ живота або стегно. Біль посилюється під час руху або фізичного навантаження.
– Яєчко та придаток збільшені в розмірах, спостерігається значний набряк мошонки. Мошонка може збільшитися в кілька разів, гіперемована через запалення, іноді має блискучий вигляд через напруження.
– В аналізах крові часто виявляють підвищення рівня лейкоцитів (лейкоцитоз) та ШОЕ, що свідчить про запальний процес.

Попереднім діагнозом в даному випадку є перелом шийки стегнової кістки, основними клінічними проявами якого є:
– скарги на біль в ділянці кульшового суглоба, який локалізується під пупартовою
зв’язкою, втрату опороздатності кінцівки;
– біль, що посилюється при пальпації;
– кінцівка ротована назовні та вкорочена;
– при спробі провести пасивні і активні рухи, а також при осьовому навантаженні (постукування по п’яті або по осі шийки) — біль різко посилюється;
– позитивний симптом “прилиплої п’яти” — пацієнт не в змозі підняти і утримати випрямлену
ногу, тому він згинає її в кульшовому та колінному суглобі, що призводить до ковзання п’яти по поверхні.

Ключовим моментом в діагностиці целіакії є поява симптомів після введення в раціон манної каші, багатої на глютен. Під впливом глютену утворюються специфічні антитіла (до тканинної трансглютамінази типу 2, антиендомізіальні, до дезамінованих пептидів гліадину), розвивається аутоімунна запальна реакція, яка призводить до атрофії ворсинок слизової оболонки тонкого кишківника. Виникає симптоматика, характерна для синдрому мальабсорбції: здутий напружений живіт, шум плеску, пінисті смердючі випорожнення, велика кількість нейтрального жиру в стулі.

– Цинк є важливим мікроелементом, який відіграє ключову роль у багатьох фізіологічних процесах, включаючи зір, імунну функцію, загоєння ран, синтез білка та ДНК.
– При дефіциті вітаміну порушуються процеси клітинного поділу та диференціювання, регуляція білкового та жирового обміну, функціонування Т-клітинної ланки імунітету (розвивається лімфопенія, атрофія тимусу). Уповільнюється регенерація сполучної тканини, зростання кістково-м’язової системи. Зменшується секреція Zn-залежних гормонів: гонадотропінів, АКТГ, соматотропіну, інсуліну, тестостерону.
– Хвороба Прасада характеризується важким дефіцитом цинку і проявляється симптомами, такими як затримка росту (аж до карликовості), гіпогонадизм, гепатоспленомегалія, анемія, ураження шкіри (дерматит), порушення загоєння ран, ураження очей (гемералопія, синдром Біто), а також ураження слизових оболонок і травного тракту.

У цієї пацієнтки, ймовірно, розвинулася еклампсія — тяжке ускладнення вагітності, яке виникає після прееклампсії (стану, що супроводжується підвищеним артеріальним тиском, набряками, головним болем та іншими симптомами).
В даному тесті можна розпізнати передвісники та безпосередньо клініку еклампсії. До передвісників еклампсії належать:
– головний біль, запаморочення, загальна слабкість;
– порушення зору (“туман”, “мушки” перед очима).

Клініка власне еклампсії:
– підвищений АТ;
– мілкі фібрилярні посмикування м’язів обличчя з подальшим їх переміщенням на м’язи верхніх кінцівок;
– тонічні скорочення мускулатури до 30 с;
– клонічні судоми з їх поширенням на нижні кінцівки;
– після припинення судом – глибокий шумний вдих, можливий розвиток набряку легень (наявність в ротовій порожнині піни, забарвленої кров’ю).

Найімовірніший діагноз у даної пацієнтки — ішемічний інсульт (інфаркт мозку) в басейні правої середньої мозкової артерії.
– Неврологічні симптоми: слабкість у лівих кінцівках, зниження м’язової сили (до 3 балів), згладженість носогубної складки зліва, девіація язика вліво, позитивний симптом Бабінського зліва, а також лівобічна гемігіпестезія — всі вони вказують на ураження правої півкулі головного мозку.
– Ускладнений гіпертонічний криз (АТ 190/100 мм. рт. ст.) як важливий фактор ризику розвитку інсульту.
– Систолічний шум на шиї вказує на можливу наявність атеросклеротичної бляшки або стенозу сонної артерії, що може призвести до порушення кровообігу в головному мозку.
– Гемігіпестезія (зниження чутливості на одній стороні тіла) також є типовою для ураження головного мозку, зокрема правої півкулі.

Транзиторна ішемічна атака (ТІА) — це тимчасова вогнищева церебральна ішемічна подія, яка призводить до оборотних неврологічних симптомів, не проявляється ознаками некрозу при нейровізуалізації. Причиною цього стану у даному випадку може бути ускладнений гіпертонічний криз, результатом якого є різке звуження судин головного мозку із розвитком клінічних симптомів, якими є:
– гостра минуща неврологічна симптоматика, що включає геміплегію, латералізовану лицеву слабкість, фокальний сенсорний дефіцит і дисфункцію мови, зору та слуху;
– як правило, симптоми тривають до 3 годин (у більшості випадків зникають протягом < 15 хвилин).

Варфарин — антагоністи вітаміну К — потребують моніторування МНС.

МНС – це протромбінове відношення (ПВ, протромбіновий час пацієнта, поділений на середній нормальний протромбіновий час), що зведено в ступінь МІЧ (ISI, міжнародний індекс чутливості використовуваного тромбопластину, вказано у паспорті набору реагентів).

Вітамін К необхідний для синтезу протромбіну в печінці. Якщо дати варфарин, знизиться рівень вітаміну К в крові, що знизить рівень протромбіну і підвищить МНС, що в свою чергу говоритиме про позитивний результат розрідження крові.

У пацієнта виник ексудативний плеврит — це стан, при якому в плевральній порожнині накопичується ексудат, що призводить до наступних симптомів і змін на рентгенограмі:
– Лихоманка (підвищення температури до 38°C);
– Кашель і біль у правій половині грудної клітки, задишка;
– Гомогенне високоінтенсивне затемнення у правій половині грудної клітки, верхня межа затемнення у вигляді косовисхідної лінії, що меніскоподібно увігнута вниз, що говорить про наявність рідини в плевральній порожнині.
– Зміщення органів середостіння в протилежний бік свідчить про великий обсяг випоту.

Ліміт ефективної дози опромінення для осіб, що працюють з джерелами іонізуючих випромінювань (категорія А), встановлюється нормами радіаційної безпеки.
– Для категорії А (персонал, що працює з джерелами іонізуючих випромінювань) встановлено такі ліміти: ефективна доза не повинна перевищувати 20 мЗв на рік у середньому за будь-які послідовні п’ять років, але не більше 50 мЗв на рік в окремому році.
– Категорія Б – особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення – 2,0 мЗв за рік;
– Категорія В – все населення – 1,0 мЗв за рік.

Ці ліміти встановлюються для забезпечення захисту персоналу від можливих негативних наслідків впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я.

Дисемінований туберкульоз — це форма туберкульозу, при якій інфекція поширюється гематогенним або лімфогенним шляхом і характеризується двобічним, симетричним вогнищевим ураженням із переважною локалізацією у верхніх і кортикальних відділах легень.
– Загальна симптоматика типова, яка характерна для більшості форм туберкульозу: підвищення температури тіла (субфебрильна або фебрильна лихоманка), загальна слабкість, швидка втомлюваність, зниження апетиту і схуднення, підвищена пітливість, особливо вночі.
– Ключем для правильної постановки діагнозу є дані рентгенографії: наявність множинних дрібних вогнищ у легенях, що розташовані симетрично, особливо у верхніх відділах.
У випадку гострого дисемінованого туберкульозу можуть виявлятися «сніжна буря» — міліарні вогнища, що рівномірно розподілені по обох легенях.

Симптом нижньої порожнистої вени у вагітних виникає, коли збільшена в розмірі матка стискає нижню порожнисту вену під час лежання на спині, що може призвести до порушення венозного повернення до серця і зниження артеріального тиску.
– Через зниження венозного повернення крові до серця і, як наслідок, зниження серцевого викиду, може виникати відчуття запаморочення, слабкості, нудоти, помірного зниження АТ, тахікардія, блідість шкіри.
– Симптоми, як правило, зникають після повороту пацієнтки на лівий бік, тим самим знижуючи компресію та відновлюючи нормальне повернення крові з нижньої порожнистої вени.

Найімовірніший діагноз у цієї пацієнтки — клінічно вузький таз, тобто невідповідність між голівкою плода та тазом матері незалежно від їх розмірів. Найголовнішим підтвердженням є позитивний симптом Вастена, тобто голова плода знаходиться над входом у малий таз і не опускається у нижні відділи пологових шляхів. Додатковою ознакою є передбачувана маса плода 40*110=4400 г відносно невеликих розмірів тазу, що вказує на можливу макросомію плода (великий плід) і відносно невеликі розміри тазу.

Саме нейтрофільний плеоцитоз, а не менінгеальні ознаки, є достовірною ознакою запального процесу мозкових оболонок, адже симптоми Керніга і Брудзинського можуть присутні при менінгізмі, коли на мозкову оболонку діє певний подразник (наприклад, внутрішньочерепна гіпертензія, набряк головного мозку), але самого менінгіту може не бути.

У хворих виникло зараження сальмонельозом – інфекційним запальним захворюванням частіше тонкого кишківника, яке викликає бактерія роду Salmonella (enteritidis або typhimurium). Про це свідчать:
– типовий епіданамнез: джерелом інфекції дуже часто є водоплаваючі птиці, тому страви, приготовлені з їх яєць, є однією з головних причин інфікування;
– гарячка, біль в навколопупковій ділянці (вказує на запалення саме тонкого кишківника);
– характерні випорожнення при сальмонельозі: часті, зі слизом, зеленуватого кольору, пінисті, смердючі (болотяна твань).

Антагонізм – сумісний ефект менший від суми ефектів кожного з компонентів.
Потенціювання – сумісний ефект більший від суми ефектів кожного з компонентів.
Комплексна дія – певний фактор (наприклад, хімічна отрута), надходить в організм водночас різними шляхами (перорально, через дихальні шляхи, через шкіру).
Поєднана дія – сумарна дія кількох чинників різної природи (наприклад, фізичний + хімічний, хімічний + біологічний).
Комбінована дія – сумарна дія кількох чинників одинакової природи (наприклад, одночасна отруйна дія двох хімічних сполук).

За даними багатьох відкритих джерел, радіонуклідний ізотоп Марнанець-64 має період напіврозпаду 88,8 мілісекунд, що, скоріш за все, унеможливить його “накопичення” в якомусь із органів. Тому автори тесту скоріш за все мали на увазі Mn-54. Щодо його розподілу знайшлась одна стаття “The distribution of manganese-54 in fetal, young and adult rats”, Toxicology Lettters, May 1980, у якій зазначено, що найбільші кількості Мангану знаходились у мозку і печінці щурів. Є також декілька інших статей 80-х років минулого століття із подібними результатами. Судячи з усього, це їх екстраполяція на організм людини.

У даному тесті найбільш ймовірний діагноз — гостра ревматична гарячка (ГРГ). На основі: скарг пацієнтки: Біль у колінних суглобах, серцебиття, задишка, слабкість — типові симптоми ревматичної гарячки, яка часто розвивається після стрептококової інфекції, зокрема після тонзиліту; анамнезу: Пацієнтка хворіла на гострий тонзиліт два тижні тому. Гостра ревматична гарячка зазвичай розвивається через 2–4 тижні після стрептококової інфекції; даних об’єктивного обстеження: розширення меж серця вліво та вниз і систолічний шум на верхівці серця, що проводиться в ліву аксилярну ділянку, свідчать про ураження серця, яке характерне для ревматичної кардиту, що є одним із проявів ГРГ. Також наявні: артеріальна гіпотензія (110/70 мм рт. ст.) та аритмічний пульс із поодинокими екстрасистолами також можуть свідчити про кардит.

Зміни лабораторних даних: підвищена ШОЕ (26 мм/год) і лейкоцитоз (9,2•10⁹/л) вказують на наявність запалення. СРБ, сіркомукоїд, і сіаловий тест є маркерами запалення, які підвищуються при ревматичній гарячці. Підвищений титр АСЛ-О (1250 ОД/мл) є специфічним для стрептококової інфекції і підтверджує наявність ревматичної гарячки.

Найімовірніший діагноз — геморагічна хвороба новонароджених.

Цей стан часто виникає на 2-3 добу життя через недостатність вітаміну K, що призводить до порушення синтезу факторів згортання крові. Симптоми включають геморагічний висип, блювання з домішками крові, мелена, а також позитивний тест Апта, який вказує на наявність крові новонародженого у блювотних масах або калі новонародженого.

Антидотом при отруєнні метанолом є етанол з наступних причин:

– Метанол в організмі людини метаболізується ферментом алкогольдегідрогеназою до формальдегіду, який потім перетворюється на мурашину кислоту. Ці метаболіти є високотоксичними і можуть викликати важкі ураження органів, зокрема зору, а також метаболічний ацидоз.
– Етанол також метаболізується алкогольдегідрогеназою, але набагато активніше зв’язується з цим ферментом у порівнянні з метанолом. При введенні етанолу він блокує метаболізм метанолу шляхом конкурентного інгібування алкогольдегідрогенази.
– Завдяки конкурентному інгібуванню ферменту, метаболізм метанолу до формальдегіду уповільнюється або зупиняється, що зменшує утворення токсичних метаболітів. Це дає організму більше часу для виведення метанолу з сечею в незміненому вигляді, зменшуючи тим самим токсичний вплив.

Найімовірніший діагноз даного пацієнта – пневмоконіох, а конкретно — сидероз.

Це професійне захворювання легенів, що розвивається внаслідок тривалого вдихання пилу, що містить частинки заліза, характерне для працівників металургійної промисловості. Рентгенконтрастні вузлики на тлі посиленого легеневого малюнку, сухий кашель і задишка під час фізичного навантаження відповідають сидерозу.

Найперше необхідно виконати термінову електрокардіоверсію.

Пацієнт має ознаки шокового стану (виражена гіпотензія) та шлуночкову тахікардію з частотою понад 200 ударів за хвилину, що є загрозливим для життя порушенням ритму – одним із шокових ритмів, які є невідкладним показом до електрокардіоверсії. Вона дозволяє швидко відновити нормальний серцевий ритм і запобігти подальшому погіршенню стану.

Особливістю екземи є те, що в основі її патогенезу лежить перший тип алергічних реакцій, а в основі дерматиту четвертий. Тому дерматит виникає не одразу, а екзема одразу після контакту із алергеном. Якщо в анамнезі астма, сезонні алергії, які виникають за негайним типом алергічних реакцій, то і екзема, скоріш за все, буде у такої людини, а не контактний дерматит.

Найімовірніше, у пацієнтки виник поліп цервікального каналу — доброякісне утворення, яке формується з епітелію цервікального каналу. Він може спричиняти незначні кров’янисті виділення, особливо хаотичного характеру, як у цьому випадку. Під час кольпоскопії описане “продовгувате рожеве утворення” з зернистою структурою, вкрите призматичним епітелієм, цей опис є характерним для поліпа цервікального каналу.

Найімовірніший діагноз — деменція (для того, щоб встановити, який саме підтип (Хвороба Альцгеймера, Судинна деменція, Деменція з тільцями Леві, Лобно-скронева деменція, Змішана деменція), необхідне дообстеження.

Деменція характеризується порушеннями пам’яті, мислення, мовлення та інших когнітивних функцій, які прогресують і погіршують здатність людини до виконання повсякденних завдань. У даного пацієнта спостерігаються:

Дезорієнтація в часі та місці.

Уповільнене мовлення і обмежений словниковий запас.

Труднощі з запам’ятовуванням та відтворенням інформації.

Неможливість виконання простих арифметичних дій та зниження здатності до абстрактного мислення (“не може пояснити сенсу поширених прислівʼїв і приказок”).

Ці ознаки є характерними для деменції.

Найперше необхідно призначити адреналін.

Пацієнт має ознаки важкого шоку (низький артеріальний тиск, ниткоподібний пульс), що ймовірно є результатом анафілактичної реакції на провідникову анестезію та анафілактичного шоку що розвивається. Адреналін є першим лікарським засобом, який необхідно використовувати для швидкого усунення анафілактичного шоку, поліпшення серцевої діяльності та відновлення кров’яного тиску.

Попередній діагноз хвороба Кашина-Бека пов’язаний із дефіцитом селену. Відомо, що дефіцит селену є одним із основних факторів ризику для розвитку хвороби Кашина-Бека. Селен є важливим мікроелементом, що бере участь у численних метаболічних процесах і має антиоксидантні властивості.

На користь тромбозу центральної вени сітківки вказують:
– загальна судинна патологія в анамнезі (гіпертонічна хвороба);
– довгий час тромбоз перебігає безсимптомно, лише згодом раптово зв’яляється типова симптоматика;
– раптова втрата зору;
– патогномонічний симптом «розчавленого помідора» на очному дні, при якому значно розширені вени сітківки, а на стінках судин та біля них візуалізуються дрібні крововиливи;
– набряк диску зорового нерва внаслідок порушення відтоку крові.

Найімовірніший діагноз — хронічний пієлонефрит.

З огляду на: помірне підвищення ШОЕ і анемія можуть бути ознаками хронічного запального процесу.

Симптоми: Біль у попереку та його тривалість у 10 років: Характерний для захворювань нирок, особливо при хронічних запаленнях.

Посилення болю після тривалого перебування в статичному положенні, фізичне навантаження та переохолодження: Зазвичай при пієлонефриті симптоми можуть загострюватися внаслідок цих факторів.

Зміни при лабораторних методах обстеження: лейкоцитурія (13-16 лейкоцитів в полі зору) і білок у загальному аналізі сечі свідчать про запалення.

Підвищена кількість мікробів у сечі (100,000 в 1 мл) вказує на бактеріальну інфекцію нирок.

Везикулопустульоз у новонароджених – це шкірне захворювання інфекційного генезу, яке викликається переважно стафілококами та проявляється запаленням вихідних отворів потових залоз.
– зазвичай загальний стан дітей не порушений, може виникати помірне підвищення температури тіла, порушення сну, інтенсивний плач, зниження апетиту;
– головним і часто єдиним симптомом є шкірний висип, який спочатку представляє собою дрібні плями рожевого кольору. Далі висип трансформується у невеликі, до 5 см, везикули. Перші шкірні прояви виникають у ділянках з найбільшою кількістю потових залоз та утрудненою вентиляцією: на волосистій частині голови, верхній третині спини, у шкірних складках, на сідницях. Через 1-3 дні везикули перетворюються в пустули: серозна рідина всередині заміщається гнійним ексудатом. Пустули, як правило, саморозкриваються із формуванням ерозій або покриваються кірочкою, яка відпадає через 1-2 дні.

Дисфорія – це стан емоційного дискомфорту, який характеризується пригніченим, дратівливим або тривожним настроєм. Це порушення емоційної сфери часто спостерігається при різних психічних і неврологічних захворюваннях, а також може бути реакцією на стресові ситуації.
– Пацієнт відчуває постійний емоційний дискомфорт, пригніченість, роздратування або тривогу.
– Можливі спалахи гніву, агресивні висловлювання або дії.
– Характерне почуття безнадійності, відсутність віри у позитивні зміни, негативне сприйняття майбутнього.
– Можливі необдумані дії, спрямовані на зняття внутрішнього напруження, такі як вживання алкоголю або наркотиків, азартні ігри, агресивна поведінка.
– Пацієнт може уникати спілкування, знижувати активність у соціальному житті, відчувати себе чужим у суспільстві.

У пацієнтки спостерігається ортостатичний колапс – стан, при якому відбувається різке падіння артеріального тиску при переході з горизонтального положення у вертикальне (стояче або сидяче).
Основні симптоми:
– Відчуття обертання або нестійкості, що виникає відразу після підйому з ліжка або стільця.
– Короткочасна втрата свідомості, що зазвичай швидко проходить після повернення в горизонтальне положення.
– Зниження систолічного артеріального тиску на 20 мм рт. ст. або діастолічного тиску на 10 мм рт. ст. протягом 3 хвилин після переходу у вертикальне положення.
– Блідість, відчуття холоду та підвищене потовиділення через активацію симпатичної нервової системи.

В тесті описано симптом “серпа” – “під правим куполом діафрагми – смужка газу” – вільного газу в черевній порожнині зазвичай. Коли він з’являється (зазвичай при перфорації порожнистого органу), він підіймається в гору і локалізується під куполом діфрагми над печінкою, фізикально спричиняючи відсутність її тупості (печінка вже не щільно прилягає до стінки черевної порожнини). Враховуючи ще наявність тріади Мондора (1) “Живіт напружений.” 2) “Раптово відчув в біль в животі”; 3) “хворіє на виразкову хворобу шлунка протягом 10 років”, можемо встановити діагноз “перфоративна виразка шлунка”.

Найімовірніше ускладнення — набряк легень.

Через:

Гострий інфаркт міокарда, що, швидше за все, є причиною госпіталізації і передував нападу задишки (набряк легень є частим ускладненняи інфаркту міокарда через зниження його скорочувальної здатності і, як наслідок, застою крові у малому колі кровообігу); задишку і дифузний ціаноз; вологі різнокаліберні хрипи в легенях.

Ці ознаки свідчать про накопичення рідини в легенях, що є характерним для набряку легень.

Найімовірніший діагноз — бешиха.

На основі наявності таких симптомів:

Біль, гіперемія, набряк, печіння в ділянці гомілки.

Підвищення температури тіла до 38,2°C.

Гіперемія неправильної форми з чіткими контурами і місцева гіпертермія.

Бешиха характеризується яскравою гіперемією з чіткими контурами, яка швидко поширюється. Інші варіанти, такі як флегмона, лімфангіт, лімфостаз і тромбофлебіт, не мають таких характерних чітких меж гіперемії і часто супроводжуються іншими симптомами або ознаками.

Найімовірніший діагноз — бронхіальна астма.

Через наявність таких ознак: еозинофілія, кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана в мокротинні підтверджують наявність астми, оскільки ці ознаки специфічні для цього захворювання. Напади задишки з утрудненим видихом, які знімаються інгаляціями бета2-адреноміметиків, є характерними для бронхіальної астми. Грудна клітка розширена, коробковий перкуторний звук, жорстке дихання з подовженим видихом є фізикальними ознаками, які вказують на обструкцію дихальних шляхів при нападі бронхіальної астми.

Найімовірніший діагноз — гострий бартoлініт. Пацієнтка має болючість і утворення на лівій великій статевій губі з гіперемованою поверхнею, що має симптоми флюктуації. Висока температура тіла і гострий початок після менструації свідчать про гостре гнійне запалення, ймовірно, гнійний абсцес бартoлінової залози.

Найімовірніший діагноз — спонтанний пневмоторакс.

Раптовий гострий біль у грудній клітці, задишка, сухий кашель, ціаноз, відставання половини грудної клітки в акті дихання і коробковий звук при перкусії свідчать про наявність повітря в плевральній порожнині. Рентгенологічне дослідження підтверджує відсутність легеневого малюнка зліва та зміщення органів середостіння вправо, що є характерним для пневмотораксу.

Для встановлення діагнозу потрібно використати дослідження під лампою Вуда.

Цей метод дозволяє виявити грибкові інфекції шкіри, такі як стригучий лишай (трихофітію), завдяки флуоресценції у ультрафіолетовому світлі. При дослідженні під лампою Вуда уражені ділянки можуть світитися зеленим або жовтим кольором, що допомагає підтвердити грибкову природу захворювання.

Найбільш імовірний діагноз – глибока трихофітія. Це грибкова інфекція, що вражає волосисту частину голови, характеризується кількома гнійничковими вогнищами з утворенням кірок (“позитивний симптом «медових сот»“). Наявність уражень після контакту з тваринами або зараженими предметами як джерелами інфекції – підстава для діагнозу.

У пацієнтки є збільшення шийних і підпахвинних лімфовузлів, загальна слабкість, задишка, кашель, а також гепатомегалія. Аналіз крові виявив високий рівень лейкоцитів, з переважанням лімфоцитів, а також клітини Боткіна-Гумпрехта (специфічна ознака хронічного лімфолейкозу).

У цієї пацієнтки найбільш імовірний діагноз — післяпологовий метроендометрит. Пацієнтка мала термінові пологи, під час яких було проведено ручне відділення плаценти через її щільне прикріплення. Скоріше за все, це стало фактором ризику для розвитку інфекційних ускладнень. Підвищення температури, загальна слабкість, болісна та тістувата матка, а також гнійні виділення з піхви — всі ці симптоми вказують на інфекційний процес у матці.

У пацієнта, ймовірно, виникло отруєння фосфорорганічними сполуками (ФОС), які часто використовуються як пестициди на полях через їх згубну дію на організм шкідників-комах. Симптоми, такі як запаморочення, нестача повітря, сльозотеча, слинотеча, міоз (звуження зіниць), гіпергідроз (підвищена пітливість), фібрилярне посмикування м’язів і хрипи в легенях, зумовлені впливом надлишку ацетилхоліну, який утворюється через необоротню блокаду ацетилхолінестерази (яка руйнує ацетилхолін).

Основним лікарським засобом при лікуванні отруєння ФОС, окрім детоксикаційних заходів, є атропін. Він блокує мускаринові рецептори, зменшуючи дію надлишкового ацетилхоліну, що є основною патогенетичною ланкою цього отруєння.

У цієї пацієнтки найбільш ймовірний діагноз — рак яєчників.

Скарги на загальну слабкість, тупий біль внизу живота, метеоризм та збільшення живота, разом зі збільшеним животом та скороченим перкуторним звуком у бокових відділах живота, можуть вказувати на наявність асциту — накопичення рідини в черевній порожнині. Асцит часто супроводжує рак яєчників на пізніх стадіях.

Під час бімануального дослідження виявлено бугристий (доволі часто саме це слово виступає ключовим для злоякісних процесів), щільний, малорухомий конгломерат зліва від матки, що характерно для пухлини яєчника. Згладжене заднє склепіння і неможливість визначити придатки окремо можуть вказувати на залучення інших структур у процес.

В даному випадку наявна клініка гіпертрофічної форми аутоімунного тиреоїдиту – хронічного запалення тканини щитовидної залози, що має аутоімунний генез і пов’язане з пошкодженням та руйнуванням фолікулів та фолікулярних клітин залози з подальшим розвитком клініки гіпотиреозу через недостатність синтезу тиреоїдних гормонів.
– На старті захворювання можлива клініка гіпертиреозу: у хворих виникає відчуття серцебиття, страх, пітливість, схуднення, дратівливість;
– З розвитком гіпотиреозу хворих турбують надмірна маса тіла, жовтушність та сухість шкіри, сповільнення рухів, сонливість, закрепи, погіршення слуху та пам’яті, мено- та метрорагії;
– Через збільшення щитоподібної залози відбувається компресія навколишніх органів, через що виникає дискомфорт під час ковтання;
– При гіпертрофічній формі щитовидна залоза рівномірно збільшена, помірно ущільнена або дуже щільна, з ребристою поверхнею, не спаяна з навколишніми тканинами;
– Основа діагностики даного захворювання – визначення рівня тиреоїдних гормонів, антитіл до тиреопероксидази та тиреоглобуліну (основні фактори патогенезу).

У пацієнтки спостерігається типова картина дифтерії ротоглотки. Симптоми включають загальну слабкість, підвищення температури, блідість шкіри, ціаноз губ, гіперемію ротоглотки з ціанотичним відтінком, щільні білуваті нальоти на мигдаликах, які важко знімаються і після цього слизова кровоточить (свідчення дифтеритичного запалення). Також наявний набряк шиї і збільшення підщелепних лімфатичних вузлів, що є характерними ознаками дифтерії.

Ціль даного тесту – виявити необхідний пневмоконіоз згідно етіології захворювання. В даному випадку маємо справу з антракозом – це ураження легень, викликане вдиханням частинок вугільного пилу. В той же час ми знаємо, що робітник працює на виробництві коксу – твердого палива, яке одержують нагріванням кам’яного вугілля, торфу тощо до високих температур без доступу повітря.

Найімовірніший діагноз у цьому випадку — виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. Симптоми, такі як біль в епігастральній ділянці, нічний біль, печія та болючість у пілородуоденальній зоні, є характерними для цього захворювання.

Найімовірніший діагноз у цьому випадку — гострий бронхіоліт. Це захворювання характерне для дітей до 2 років і зазвичай викликається вірусними інфекціями, зокрема респіраторно-синцитіальним вірусом. Симптоми, такі як підвищена температура, експіраторна задишка, млявість, зниження апетиту, а також об’єктивні знахідки (блідість шкіри, периоральний ціаноз, часте дихання, участь допоміжної мускулатури в акті дихання, коробковий перкуторний звук і дрібноміхурцеві вологі хрипи на вдиху), є типовими для бронхіоліту.

Захворювання розвивається гостро, що також відповідає клінічній картині. Наявність закладеності носа та слизових виділень із носа на початку захворювання підтверджує вірусний характер інфекції, яка могла поширитися на нижні дихальні шляхи, викликавши бронхіоліт.

Наведені дані свідчать про розвиток паратонзилярного абсцесу – гнійний запальний процес, що локалізується в навколомигдаликовій клітковині. Клінічно дана патологія проявляється наступним чином:
– лихоманка, нездужання;
– сильний біль у горлі;
– дисфагія та одинофагія;
– голос «як при ковтанні гарячої картоплі», тобто приглушений та здавлений;
– тризм жувальних м’язів (наслідком чого є важке відкривання рота);
– язичок зміщений в контралатеральний бік;
– однобічний флюктуюючий, набряклий, еритематозний мигдалик з ексудатом, зміщений до серединної лінії.

Для захисту від електромагнітних полів радіочастот необхідно використовувати захисні екрани, виготовлені з металів або матеріалів з металевим покриттям. Метали, такі як мідь, алюміній або сталь, мають здатність ефективно екранувати електромагнітні поля, відбиваючи або поглинаючи їх, що знижує рівень випромінювання до безпечного для здоров’я. Це дозволяє мінімізувати вплив електромагнітних полів на організм працівників.

Найімовірніший діагноз у цьому випадку — вроджений гіпотиреоз. Цей стан виникає внаслідок недостатності тиреоїдних гормонів у новонародженого і може проявлятися такими симптомами, як зниження апетиту, закрепи, холодні кінцівки, набряки обличчя, затримка психомоторного розвитку, брадикардія та гіпотонія. Інші ознаки, включаючи набрякле обличчя, напіввідкритий рот із розпластаним язиком, низький грубий голос і тривала жовтяниця, через муцинозний набряк жовчовивідних шляхів, підтверджують цей діагноз.

Найімовірніший діагноз у цьому випадку — анкілозуючий спондилоартрит (АС, хвороба Бехтерєва). Цей хронічний запальний захворюваний тип артриту вражає переважно хребет і суглоби, особливо клубово-крижове зчленування. Симптоми, такі як біль у суглобах кистей і нижній частині хребта, порушення рухливості хребта, а також наявність іридоцикліту в анамнезі, є характерними для анкілозуючого спондилоартриту.

Рентгенологічні знахідки, такі як двосторонній периартикулярний склероз і звуження суглобової щілини в клубово-крижовому зчленуванні (ознака двостороннього сакроілеїту, чкий часто пишуть в інших тестах, які перевіряють знання АС), також підтверджують цей діагноз. Підвищення ШОЕ (30 мм/год) і наявність С-реактивного білка (СРБ ++) свідчать про активний запальний процес, що є ще одним підтвердженням.

Найімовірніший діагноз у цьому випадку — тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА). Це стан, при якому тромб, що утворився, зазвичай, у глибоких венах нижніх кінцівок, відривається і переміщується по широких венах великого кола кровообігу і зупиняється в легеневій артерії, що призводить до обструкції кровотоку в легенях.

Симптоми пацієнта, такі як задишка, запаморочення, часте серцебиття, блідість шкіри, ціаноз носогубного трикутника і кінчиків вух, набряк вен шиї, акцент II тону над легеневою артерією, низький артеріальний тиск (100/80 мм рт. ст.), підвищена частота дихання (ЧД — 28/хв), і знижена сатурація киснем (SpO2 — 88%), разом із болем і набряком у правій нижній кінцівці, вказують на можливу тромбоемболію.

Біль у м’язах гомілки і збільшення об’єму правої нижньої кінцівки також свідчать про наявність тромбозу глибоких вен підколінно-стегнового сегмента, на тлі якого зазвичай виникає ТЕЛА.

Відчуття пекучого загруднинного болю, що зазвичай виникає через 1-1,5 години після вживання їжі та посилюється в горизонтальному положенні, а також 2 осередкових ураження стравоходу дозволяють остаточно діагностувати гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Ключовими препаратами при даному захворюванні є інгібітори протонної помпи (H+/K+-АТФази), яка є ключовим ферментом, що відповідає за секрецію соляної кислоти в шлунку. Зниження виробництва кислоти зменшує кислотність шлункового вмісту, що знижує пошкоджувальний вплив кислоти на слизову оболонку стравоходу.

У пацієнта виникла розшаровуюча аневризма аорти – ураження середнього шару її стінки з утворенням внутрішньостінкової гематоми та додаткового внутрішньо­судинного каналу. Про це свідчать:
– об’ємне утворення в мезогастрії, пульсація черевного відділу аорти – безпосереднє місцерозташування аневризми;
– задишка в стані спокою, виражена слабкість, низький артеріальний тиск (АТ 70/40 мм рт. ст.) та олігурія свідчать про розвиток кардіоваскулярного шоку, типового для розшаровуючої аневризми крупних судин;
– відсутність пульсації на стегнових артеріях свідчить про їх оклюзію, яка може бути наслідком тромбозу, емболії або компресії через аневризму.

В даному кейсі вірогідний діагноз епідемічного висипного тифу, спричиненого рикетсіями (Rickettsia prowazekii). Основні характеристики, які вказують на епідемічний висипний тиф, включають:
– Підвищення температури тіла до 39-41 С;
– Розеолезно-петехіальний висип на тулубі та внутрішніх поверхнях кінцівок;
– С-м «кролячих очей» та «п’яного обличчя»;
– C-м Говорова-Годельє – поштовхоподібні рухи язика при спробі висунути його з рота;
– Гепатоспленомегалія;
– Тахікардія, артеріальна гіпотензія;
– Порушений психічний стан: ейфорія, збудження, дратівливість, погіршення когнітивних функцій.

У хворого виник гострий парапроктит – гостре гнійне запалення тканин, що оточують пряму кишку (параректальна клітковина). Це одне з найчастіших гнійно-запальних захворювань перианальної області і прямої кишки.
Клінічні особливості:
– Інтенсивний біль, набряк та почервоніння у перианальній області, що посилюється під час дефекації (часто через значний набряк виникає асиметрія промежини);
– Лихоманка, загальна слабкість.
– Можливі тенезми, часте сечовипускання.
– При підшкірному абсцесі можливе промацування флуктуючого інфільтрату при пальцевому обстеженні.

Найімовірніший діагноз у цьому випадку — флегмона новонароджених. Це гостре гнійне запалення, яке може виникнути внаслідок інфекції в шкірі або підшкірних тканинах у новонароджених.

У звязку з: гострим початком: Температура тіла до 38,5°С і стан тяжкого захворювання з неспокоєм, блідістю та поганим смоктанням свідчать про інфекцію.

Шкірними змінами: Інфільтрат із гіперемією та ціанозом, а також розм’якшення в центрі в ділянці попереку і сідниць, що вказує на гнійне ураження, а саме – флегмону.

Симптомами з боку травної системи: Частий стілець з домішками зелені та слизу може бути наслідком загальної інтоксикації або супутньої інфекції.

Найімовірніший патологічний стан у студентів — гіповітаміноз А. Цей стан характеризується частими захворюваннями верхніх дихальних шляхів, сухістю шкіри, гіперкератозом (надмірним ороговінням шкіри) і зниженням гостроти сутінкового зору (інша назва вітаміну А – антиксерофтальмічний).

Найімовірніший діагноз у цьому випадку — хвороба Іценко-Кушинга, яка викликаний підвищеним рівнем кортизолу через гіпофізарну аденому, що секретує адренокортикотропний гормон (АКТГ), спричиняючи синдром гіперкортицизму.

Цей синдром характеризується підвищеним рівнем кортизолу в крові.

Симптоми включають:

Загальну слабкість, головний біль, надлишкову масу тіла.

Біль у кістках та порушення менструального циклу.

Суху, ціанотичну шкіру.

Багряно-ціанотичні смуги розтягу на животі, плечах і стегнах.

Відкладення жиру переважно на обличчі, шиї і тулубі (диспластичне ожиріння).

Артеріальна гіпертензія (165/100 мм рт. ст.).

Гіперглікемія (7,2 ммоль/л) та підвищений рівень АКТГ (основний маркер хвороби Іценка-Кушинга).

Ознаки остеопорозу при рентгенографії (денситометрії) кісток.

У цьому випадку найдоцільніше призначити антидепресанти.

Симптоми, такі як безсоння, пригнічений настрій, зниження апетиту, втрата інтересу до повсякденної діяльності і думки про небажання жити, вказують на можливу депресію. Антидепресанти допомагають покращити настрій, зменшити тривогу і відновити інтерес до життя.

У дитини виникла менінгококцемія – одна з форм генералізованої менінгокової інфекції, яка клінічно проявляється:
– важким загальним станом;
– підвищенням температури тіла до 38,5-40 С;
– головним болем, нездужанням, в’ялістю, анорексією, блюванням;
– на початку захворювання з’являються розеольозні або розеольозно-папульозні елементи різного діаметра, які зникають при натисканні, розташовані по всьому тілу. Через кілька годин, рідше на 2-й день хвороби, з’являються геморагічні елементи: багряно-червоного кольору з синюшним відтінком, не зникають при натисканні, різного діаметра (від петехій до екхімозів), які підвищуються над поверхнею шкіри, щільні при пальпації (деякі елементи – з некрозом в центрі;  після відторгнення яких можуть формуватися дефекти тканин з утворенням виразок, що загоюються вторинним натягом і щільними рубцями). Перші елементи висипу зазвичай розташовані на нижній частині тіла: гомілки, стегна, сідниці, низ живота, у важких випадках – по всьому тілу.

Найімовірніший діагноз у цьому випадку — кишкова непрохідність.

Пацієнт має біль у верхній частині живота, нудоту, блювання після їжі, відсутність відходження калу і газів, а також здутий живіт і болючість у мезогастрії. Рентгенографічне дослідження показує множинні чаші Клойбера, що свідчить про кишкову непрохідність, де гази і рідина накопичуються в розширених кишкових петлях.

У пацієнтки, ймовірно, виник тиреотоксичний криз.

Це ускладнення може виникнути після тотальної резекції щитоподібної залози, особливо у пацієнтів з тяжким дифузним токсичним зобом.

Основні симптоми тиреотоксичного кризу включають:

• Підвищення температури тіла до високих значень.
• Швидкий пульс (пульс 180/хв) і миготлива аритмія (фібриляція передсердь).
• Тремор кінцівок.

Ці симптоми пов’язані з різким збільшенням рівня тиреоїдних гормонів у крові, що викликане, скоріше за все, перенесеною операцією – субтотальною резекцією щитоподібної залози.

Найімовірніший діагноз у цьому випадку — респіраторний дистрес-синдром (РДС), також відомий як синдром респіраторного дистресу новонароджених.

Цей синдром часто спостерігається у недоношених новонароджених і характеризується наступними симптомами та ознаками: прогресуючий ціаноз, задишка, роздування крил носа, втягування міжреберних проміжків і ослаблене дихання: ці симптоми свідчать про труднощі з диханням і недостатність дихальної функції.

Оцінка за шкалою Сільвермана — 6 балів: це свідчить про тяжкий респіраторний дистрес.

Рентгенологічні ознаки: нодозно-ретикулярний малюнок легенів і знижена пневматизація вказують на інтерстиціальне набрякання легень та знижену здатність легенів до газообміну, що є характерним для РДС.

Пацієнту необхідно ввести розчин 40% глюкози.

Це підтверджується:

Рівнем глюкози 2,2 ммоль/л: Це свідчить про важку гіпоглікемію (низький рівень цукру в крові).

Симптомами: пацієнт без свідомості, має вологі шкіряні покриви, поверхневе дихання, знижений тонус очних яблук, підвищені сухожильні рефлекси і судоми. Ці ознаки вказують на тяжкий гіпоглікемічний стан, який потребує термінового коригування рівня цукру в крові.

Відсутністю ацетону у сечі: Це допомагає виключити кетоацидоз, що підтримує діагноз гіпоглікемії.

Розчин 40% глюкози швидко підвищує рівень цукру в крові і є першочерговим лікуванням для швидкого усунення гіпоглікемії за таких умов.

Ці симптоми вказують на субарахноїдальний крововилив, який часто починається раптово з сильного головного болю, що описується пацієнтами як “головний біль як удар”. Супутніми симптомами є блювання, судоми, порушення свідомості, ригідність потиличних м’язів і ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску. Ксантохромія ліквору, тобто жовтуватий колір ліквору, є характерною ознакою субарахноїдального крововиливу, що зумовлюється наявністю еритроцитів у лікворі, які розпадаються і змінюють колір рідини.

Пацієнт скаржиться на нудоту, задишку в спокої і зменшення кількості сечі до 400 мл на добу. Він вказує, що ці симптоми почалися після вживання гентаміцину, нефротоксичного антибіотика з класу аміноглікозидів. Об’єктивно пацієнт має блідість шкіри, набряки на обличчі та гомілках. При аускультації легень чути шум тертя плеври і вологі хрипи. “Аналіз крові показує значне підвищення рівня креатиніну до 560 мкмоль/л і підвищення рівня калію до 6,2 ммоль/л. Аналіз сечі виявляє невелику кількість білка і наявність еритроцитів”.

Ці симптоми та результати лабораторних досліджень вказують на гостру ниркову недостатність. Гостра ниркова недостатність характеризується швидким зниженням функції нирок, що проявляється різким підвищенням рівня креатиніну та калію в крові, зменшенням кількості сечі та набряками. У даному випадку, вживання гентаміцину могло стати причиною гострої ниркової недостатності.

Такі симптоми, як свербіж, пінисті виділення сірувато-жовтого кольору і гіперемія слизової оболонки піхви, характерні для гострого трихомоніазу. Трихомоніаз викликаний паразитом Trichomonas vaginalis, який часто проявляється пінистими виділеннями, свербежем і запаленням статевих органів. Це захворювання передається статевим шляхом і може викликати значний дискомфорт, якщо не лікується.

Для первинної профілактики туберкульозу у дитини, яка перебувала в контакті з хворим на активний туберкульоз легень, рекомендується призначити ізоніазид. Це антибіотик, який ефективно запобігає розвитку туберкульозу у людей з високим ризиком інфікування, особливо у дітей, які були в тісному контакті з пацієнтами з активною формою захворювання. Ізоніазид зазвичай призначають на тривалий термін, зазвичай 6-12 місяців, для зменшення ризику розвитку туберкульозу.

Найімовірніший діагноз — атриовентрикулярна блокада III ступеня.

Атріовентрикулярна блокада III ступеня, або повна атріовентрикулярна блокада, характеризується відсутністю будь-якої кореляції між передсердними і шлуночковими ритмами. Це означає, що електричні імпульси, що формуються в передсердях, не проводяться до шлуночків, що веде до роз’єднання скорочень частин серця і різних ритмів передсердь і шлуночків (атріовентрикулярна дисоціація).

У пацієнтки віком 42 роки, яка має скарги на гіперполіменорею (надмірні менструальні кровотечі) і прогресуючу альгодисменорею (менструальні болі), з помірними виділеннями “шоколадного” кольору (колір виділень при ендометріозі, колір ендометріоїдної кісти яєчника) та болючою маткою, найімовірніший діагноз — ендометріоз матки.

Ендометріоз — це захворювання, при якому тканина, клітини ендометрію (внутрішній шар матки), розростаються поза межами матки. Це може викликати менструальні розлади, болі, зокрема менструальні, а також аномальні виділення.

Синкопальний стан характеризується раптовою втратою свідомості і може бути викликаний різними факторами, зокрема ортостатичним колапсом або рефлекторними реакціями. У даному випадку, симптоми розвинулися під час обстеження, що могло викликати стрес або зміну положення тіла, що іноді призводить до синкопального стану. Пацієнтка мала короткочасну непритомність, а на електроенцефалограмі та ехоенцефалограмі патологічних змін не виявлено, що підтверджує, що непритомність не була спричинена епілептичним нападами або інфарктом мозку.

Пацієнт, найімовірніше, страждає від сечокам’яної хвороби, нападу ниркової коліки.

Враховуючи наступне: В аналізі сечі відзначаються свіжі еритроцити (10-15 у полі зору) і лейкоцити (7 у полі зору), що може свідчити про наявність крові та запалення в сечових шляхах, характерне для ниркової коліки. Відносна щільність сечі 1,015 може вказувати на те, що сеча не дуже концентрована, що може бути результатом порушення її відтоку через обструкцію.

Гострий біль у поперековій ділянці, що раптово виникає після фізичного навантаження, є характерним симптомом ниркової коліки. Цей біль часто пов’язаний з рухом каменів у сечовивідних шляхах.

Позитивний симптом Пастернацького свідчить про можливе запалення або подразнення нирки. Це частий симптом при нирковій коліці, коли камені дратують ниркову капсулу.

Температура тіла субфебрильна (37,9°C) може бути результатом запального процесу, що супроводжує ниркову коліку.

У цьому випадку найбільш ймовірний діагноз – передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти. Це патологічний стан, при якому плацента частково або повністю відділяється від стінки матки до пологів. Симптоми, такі як різкий біль у животі, напружена матка, кровотеча та зміни у серцебитті плода (тахікардія чи брадикардія, можлива навіть внутрішньоутробна загибель плода), відповідають цьому діагнозу.

Симптоми пацієнтки вказують на нефротичний синдром, який характеризується масивною втратою білкова з сечею, значними набряками і гіпоальбумінемією. Найефективнішим методом патогенетичної терапії нефротичного синдрому є призначення кортикостероїдів, таких як преднізолон. Цей препарат допомагає зменшити запалення і набряки, а також знижує втрату білка.

Ці симптоми вказують на порушення кровопостачання нижньої кінцівки. Відсутність пульсації на гомілці і блідість кінцівки є ознаками серйозного порушення кровообігу. Оскільки пацієнт має симптоми, які включають переміжну кульгавість, нічний біль, блідість та відсутність пульсації, найбільш ймовірним діагнозом є облітеруючий ендартеріїт. Це захворювання часто викликане запальними процесами у стінках артерій і може призвести до значного зменшення кровопостачання кінцівки, що проявляється описаними симптомами.

Щоб запам’ятати простіше, запам’ятайте, що діагноз ендартеріїту більше притаманний людям у молодому віці (тут 28 років), облітеруючий атеросклероз – старшим.

Флегмона кисті — це гостре гнійне запалення, яке швидко розповсюджується між тканинами та охоплює великі ділянки. У випадку пацієнта, який проколов палець, флегмона може виникнути як результат інфекції, що почалася з локального ураження, яке поступово прогресує.

Основні ознаки флегмони включають:

Набряк може розповсюджуватися не лише на ділянку, де було проколено палець, але й на навколишні тканини (флегмона не має чітких меж), як це видно у тесті.

Гіперемія: Шкіра навколо місця інфекції червоніє.

Біль: Інтенсивний біль, який посилюється при пальпації або при згинанні пальця, свідчить про наявність гнійного запалення.

Флегмона є серйозним станом, що вимагає термінового медичного втручання для запобігання подальшому розповсюдженню інфекції і потенційних ускладнень.

На основі описаних симптомів у трирічної дитини — болі в горлі, стоматит, кон’юнктивіт, гіперсалівація, болючі плями темно-червоного кольору, що перетворюються на пухирі, та ураження слизової оболонки ануса — найімовірніший діагноз це синдром Стівенса-Джонсона.

Синдром Стівенса-Джонсона (ССД) є серйозним шкірним і слизовим розладом, який може бути викликаний реакцією на лікарські препарати або інфекції. Симптоми включають:

Системні симптоми: Гіперсалівація, загальна погіршення стану, біль у горлі.

Шкірні висипання: Темно-червоні плями на шкірі, які перетворюються на пухирі. Висипання можуть бути розташовані на різних частинах тіла, включаючи обличчя, груди, кінцівки.

Ураження слизових оболонок: Включає ураження слизової оболонки рота (стоматит), очей (кон’юнктивіт), а також інші слизові оболонки, такі як анус.

У тесті описана тріада Цангенмейстера – протеїнурія 3 і більше г/л, набряки та артеріальна гіпертензія. Сукупність цих симптомів характерна для прееклампсії. Окрім того, “мушки” перед очима свідчать про важку прееклампсію (значна загроза розвитку еклампсії та інших ускладнень прееклампсії).

Описані симптоми у 23-річної дівчини вказують на маніакальний епізод, що є частиною біполярного розладу. Маніакальний епізод характеризується:

Ілюзії і помилкові переконання: Вірить у свої нереалістичні можливості і здібності, такі як знання чотирьох мов, хоча насправді цього немає.

Зміною настрою: Пацієнтка стала конфліктною, відчуває надмірну впевненість у власних силах і має завищену самооцінку. Вона вважає себе спроможною на вищі позиції без реальних підстав.

Екстравагантною поведінкою: Дівчина одягається екстравагантно, фліртує з колегами і голосно співає, що є нетиповим для її звичайної поведінки.

Зміненою активністю і поведінкою: Вона демонструє надмірну активність і імпульсивність, що виявляється у фліртуючій поведінці, голосних висловлюваннях та незвичному одязі.

Пацієнт має симптоми, характерні для недостатності аортального клапана. Це видно з описаних нападів нічної задухи і запаморочення, які пов’язані з порушенням кровообігу. Пульсація сонних артерій і високий, швидкий пульс також вказують на цей стан. Ослаблення I і II тонів серця та наявність діастолічного шуму на верхівці ще більше підтверджують недостатність аортального клапана. Високий систолічний тиск при низькому діастолічному тиску також характерний для цієї патології

Пацієнтка має симптоми, що включають кровохаркання, геморагічний висип на шкірі, та підвищену температуру, разом із історією носових кровотеч. Об’єктивно спостерігається блідість шкіри, геморагічний висип, а також позитивний симптом джгута (проби Кончаловського), що вказує на порушення гемостазу. Результати аналізу крові показують зниження рівня гемоглобіну і еритроцитів, що свідчить про анемію, а підвищена кількість мегакаріоцитів у кістковому мозку може означати патологію, пов’язану із тромбоцитами.

Усі ці симптоми разом з даними кісткового мозку свідчать про ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру. ІТП характеризується зниженим рівнем тромбоцитів у крові, що призводить до підвищеного ризику кровотеч і появи геморагічного висипу. Геморагічний висип, тромбоцитопенія, та наявність великої кількості мегакаріоцитів у кістковому мозку підтверджують цей діагноз.

Ці симптоми, включаючи високу гарячку, жовтяницю, темний колір сечі, біль у м’язах, а також прояви кровотеч і зниження діурезу, характерні для лептоспірозу. Лептоспіроз є інфекційним захворюванням, яке часто починається з гострих симптомів, таких як гарячка, головний біль, біль у м’язах і може супроводжуватися жовтяницею та порушенням функції печінки і нирок. Кровотечі та зниження діурезу є частими у випадках важкого перебігу лептоспірозу, особливо при розвитку ниркової недостатності.

Ці симптоми та лабораторні дані вказують на системний червоний вовчак (СЧВ). СЧВ — це автоімунне захворювання, яке може проявлятися різноманітними симптомами, такими як артрит, шкірні висипання, особливо в ділянці обличчя висип у вигляді “метелика”, люпус-нефрит (визначаємо протеїнурію), а також позитивні антитіла до специфічних антигенів (Ro/SS-A, La/SS-B, Sm, до нативної ДНК та ін.). Ендокардит Лібмана-Сакса також є характерним для цього захворювання.

Найімовірнішим діагнозом є хронічний мієлоїдний лейкоз. Цей діагноз випливає з характерного для хронічного мієлоїдного лейкозу підвищення рівнів мієлоїдних клітин у крові, таких як мієлоцити та промієлоцити, а також поєднання з клінічними симптомами, такими як панцитопенія (лейкоз алейкемічний), гепатоспленомегалія, стерналгія

Найімовірніший етіологічний чинник, що викликав захворювання у дівчинки, — це β-гемолітичний стрептокок групи А.

Цей мікроорганізм є частим збудником, який може викликати гострий тонзиліт, а потім спричинити розвиток постстрептококового захворювання, як, наприклад, гострий гломерулонефрит із нефритичним синдромом. Набряки, підвищений артеріальний тиск і підвищені рівні антистрептолізину О (АСЛ-О) є характерними для цієї патології.

Описані симптоми у немовляти, зокрема слабкість і деформація лівої руки, відсутність рефлексу Моро з лівого боку, знижені рефлекси Бабкіна та Робінсона, а також м’язова гіпотонія лівої верхньої кінцівки, свідчать про параліч Дюшена-Ерба (верхній проксимальний параліч), який виникає при пологовій травмі з ураженням спинного мозку на рівні сегментів C5–C6.

Параліч Дежерина-Клюмпке, з яким слід диференціювати дану патологію, супроводжується слабкістю кисті та синдромом Горнера (немає у даному випадку).

Щоправда, є певна суперечність в даному тесті, а саме зігнуте передпліччя у ліктьовому суглобі (при паралічі Дюшена-Ерба ліктьовий суглоб, як правило, розігнутий). Вірогідно, це можна пояснити атиповим, або неповним варіантом паралічу, коли частина функції двоголового м’яза може зберігатися, що пояснює збережене згинання у лікті.

Для встановлення зв’язку між рівнями захворюваності на дифтерію та кількістю щеплених, лікар може використовувати коефіцієнт кореляції.

Коефіцієнт кореляції дозволяє оцінити силу та напрямок лінійного зв’язку між двома змінними. У цьому випадку він допоможе визначити, чи існує зв’язок між кількістю щеплених і рівнем захворюваності на дифтерію. Якщо кореляція є високою, це може свідчити про те, що зміни в кількості щеплених пов’язані зі змінами у захворюваності на дифтерію.

На підставі описаних ознак під час судово-медичної експертизи, найбільш імовірною причиною смерті є отруєння чадним газом.
– Рожевий колір шкіри та слизових оболонок є характерним симптомом отруєння чадним газом, оскільки карбоксигемоглобін, який утворюється в крові під час отруєння, має яскраво-червоний колір, що надає шкірі і слизовим оболонкам рожевий або вишнево-червоний відтінок.
– Рівень карбоксигемоглобіну понад 50% є смертельним (в крові чадний з’язується з гемоглобіном, утворює стійку сполуку карбоксигемоглобін та призводить до кисневого голодування через неможливість приєднання “ураженого” білка приєднати до себе кисень), що підтверджує смертельне отруєння саме чадним газом.

Розпізнати пелагру (недостатність ніацину, або вітаміну B3) можна відразу за декількома ознаками. По-перше, характерна клінічна картина, що позначається трьома літерами Д: дерматит (локалізована пігментація шкіри з наступним лущенням), діарея та деменція, або ж інші неврологічні прояви. По-друге, яскравим етіологічним фактором є обмеження або відсутність вживання овочів, бобових, м’яса та риби, тобто основних джерел ніацину. Кукурудза ж, яку постійно вживає хвора, містить лише зв’язаний попередник ніацину – триптофан, який, не засвоюючись в організмі, транзитом проходить через шлунково-кишковий тракт і не задовольняє потреби організму у вітаміні В3.

Апоплексія яєчника – це раптовий розрив яєчника з наступним крововиливом у тканину яєчника та/або в черевну порожнину.
– Апоплексія зазвичай характеризується раптовим різким болем внизу живота, який виникає через розрив тканини яєчника.
– Втрата свідомості може бути пов’язана з раптовим зниженням артеріального тиску через внутрішньочеревну кровотечу.
– Нависання, напруженість і болючість заднього склепіння вказує на наявність крові в черевній порожнині.
– Збільшення та болючість додатків зліва вказує на місцерозташування патологічного процесу (у варіанті допущено помилку, оскільки наявні ознаки апоплексії лівого, а не правого яєчника);
– Пацієнтка не має затримки менструації, що робить малоймовірним діагноз позаматкової вагітності, натомість апоплексія яєчника може статися незалежно від фази менструального циклу.

На основі даних про кількість проведених ліжко-днів і число вибулих зі стаціонару можна розрахувати середню тривалість перебування у відділенні.

Середня тривалість перебування у відділенні визначається як середня кількість днів, які пацієнт проводить у стаціонарі. Її можна розрахувати за формулою:

Середня тривалість перебування у відділенні = загальна кількість ліжко-днів/число пацієнтів, вибулих зі стаціонару

У дитини віком 18 місяців, яка має облисіння потилиці, неспокійний сон і підвищену пітливість, можна думати про рахіт. Рахіт – це захворювання, яке виникає через недостатність вітаміну D, кальцію або фосфору, що призводить до порушення мінералізації кісток. Симптоми рахіту у дітей можуть включати облисіння потилиці (часто через тривале лежання на спині), неспокійний сон, підвищену пітливість, а також порушення розвитку кісток.

Найімовірнішим діагнозом у цього пацієнта є вторинний амілоїдоз нирок із набряковим синдромом. Про це свідчать: перенесений туберкульоз 15 років тому, підвищене ШОЕ (54 мм/год) вказує на хронічний запальний процес, який часто супроводжує амілоїдоз.

Набряки: Пацієнт має набряки гомілок, стоп, обличчя та повік, а також набряки в ділянці крижа. Ці симптоми можуть бути результатом нефротичного синдрому, який в даному випадку є наслідком амілоїдозу.

Аналізи сечі: масивна протеїнурія (8,2 г/л), присутність циліндрів (гіалінові та воскоподібні) вказують на нефротичний синдром. Амілоїдоз нирок часто викликає такі зміни в сечі. Невелика еритроцитурія (2-3 в п/з) також характерна для амілоїдозу нирок

Гіпопротеїнемія з диспротеїнемією. Білок загалом знижений (48 г/л), а альбуміни — 36,2%, що свідчить про втрату білка через нирки, що є типовим для нефротичного синдрому.

Атрезія гімена – це вроджена аномалія розвитку, яка характеризується відсутністю природного отвору у гімені (дівочій пліві), що унеможливлює вихід менструальної крові з порожнини матки. Це найпоширеніша вроджена аномалія гімена, яка може призвести до різних клінічних проявів залежно від віку пацієнтки. Атрезія виникає в результаті неповного або неправильного розвитку дівочої пліви під час ембріонального періоду.
Клінічні прояви наступні:
– Первинна аменорея: відсутність менструацій при нормальному розвитку вторинних статевих ознак.
– Циклічний біль у нижній частині живота, зумовлений накопиченням менструальної крові у піхві, матці і, в деяких випадках, у фаллопієвих трубах
– Набряк, синюшність та випинання дівочої пліви.

Найімовірніший діагноз у цьому випадку — кір.

Враховуючи:

Симптоми: Кашель, нежить, головний біль, підвищення температури тіла до 38,9°C.

Об’єктивні ознаки: Гіперемія кон’юнктив, сльозотеча, енантема на слизовій м’якого та твердого піднебіння (плями на слизових оболонках, які часто супроводжуються характерними плямами Бельського-Філатов-Копліка на слизовій оболонці щік навпроти малих корінних зубів).

Ці симптоми є характерними для кору, особливо плями Бельського-Філатова-Копліка (“на слизових оболонках щік навпроти малих корінних зубів дрібні, розміром як макове зерно, білуваті плями, навколо них – вінчик гіперемії”, які є специфічним діагностичним критерієм для кору.

Найімовірніший збудник у цьому випадку — легіонела. Пацієнт має симптоми, такі як біль у грудній клітці, кашель з мокротинням, кровохаркання, високу температуру, біль у м’язах і нудоту, що характерні для пневмонії. Фактор ризику — робота в офісі з постійно ввімкненим кондиціонером, оскільки легіонела може передаватися через аерозолі в системах кондиціонування, які є їх екологічною нішею, а також шпиталізований колега як епідеміологічний критерій джерела – він також працював при ввімкнених кондиціонерах. Рентгенографічні дані також підтримують цей діагноз, оскільки легіонела може викликати негомогенні двобічні інфільтрати в нижніх долях легень – підтвердження пневмонії.

У зазначеній схемі водопідготовки відсутній метод знезараження.

Знезараження: є необхідним для забезпечення безпеки води для споживання. Це включає використання хлору, озону, ультрафіолетового світла або інших методів, щоб убити або нейтралізувати патогенні мікроорганізми.

Коагулювання, відстоювання й фільтрування: ці методи допомагають видалити частинки, колоїдні забруднювачі і більші частини органічних і неорганічних забруднень з води. Але ці процеси не забезпечують повну дезінфекцію води, тобто не усувають бактерії, віруси та інші патогенні організми.

Найімовірніший діагноз — холера.

Враховуючи: Симптоми: Часті водянисті випорожнення: Холера викликає рясну, водяну діарею.

Рясне блювання без нудоти: Це також характерно для холери, де блювання і діарея можуть бути вираженими.

Сильна спрага: Часто спостерігається при великій втраті рідини.

Об’єктивні дані: Температура тіла 35,4°C: Гіпотермія може виникати через важку дегідратацію.

Холодна шкіра, знижений тургор, загострені риси обличчя: Ознаки тяжкої дегідратації.

Акроціаноз: Цей симптом також може бути частиною шокового стану через втрату рідини.

Анурія: Відсутність сечовиділення вказує на тяжку дегідратацію та недостатність нирок.

Живіт запалий, неболючий: Це може бути результатом загальної дегідратації, а не специфічного запального процесу в животі. Холера часто супроводжується дуже важкою дегідратацією, аж до алгіду через інтенсивну водяну діарею, що пояснює наведену клінічну картину.

Під час перебування під високим тиском, як наприклад при зануренні на глибину (наприклад, у глибоку печеру), азот із повітря розчиняється в тканинах тіла. Якщо підйом на поверхню або зниження тиску відбувається занадто швидко, азот не встигає безпечно вивільнитися з тканин і утворює бульбашки, які можуть призвести до механічного пошкодження тканин, закупорки судин і викликати різноманітні симптоми. Це і є патогенезом кесонної хвороби.
Клініка захворювання наступна:
– М’язово-скелетні болі: біль може бути гострим або ниючим, іноді супроводжується відчуттям тяжкості або дискомфорту, зазвичай локалізується зазвичай в ліктьових, плечових, колінних суглобах).
– Судоми;
– Висипання на шкірі, свербіж, мармуровий малюнок шкіри;
– Відчуття оніміння, поколювання, втрати чутливості.

Найімовірніше ускладнення, яке виникло у пацієнта, — кардіогенний шок.

На основі: Частоти дихання (ЧД 25/хв) – тахіпное, що вказує на компенсацію низької перузії тканин.

Симптомів: Пацієнт скаржиться на задишку, шкіра бліда, волога та холодна, що є ознаками недостатності кровообігу.

Об’єктивних даних: Низький артеріальний тиск (80/40 мм рт. ст.).

Глухі тони серця, ритм талопу, прискорене серцебиття (ЧСС 110/хв).

Зменшене сечовиділення (олігурія, 10 мл/год) свідчить про недостатність кровопостачання нирок,

Усі ці симптоми, враховуючи інфаркт міокарда як причину шпиталізації, характерні для кардіогенного шоку.

Найімовірніший діагноз — гострий апендицит.

На основі:

Симптомів: Пацієнтка скаржиться на біль у нижній частині живота, який почався в епігастральній ділянці і перемістився донизу — це опис симптому переміщення болю – Кохера-Волковича. Позитивні симптоми Ровзинга, Сітковського, Бартом’є-Міхельсона теж є характерними для апендициту.

Об’єктивних даних: Підвищена температура тіла (38°C).

Лабораторних даних: Лейкоцитоз (11,3•10⁹/л) вказує на запальний процес, що є типовим для гострого апендициту.

Можемо встановити діагноз гострого апендициту.

Опис, наведений в тесті, відповідає фурункулу – гострому гнійно-некротичному запаленню волосяного фолікула, сальної залози та навколишньої сполучної тканини, що викликається гнійними бактеріями, головним чином золотистим стафілококом. Клінічно виявляється інфільтрат, в центрі якого конусоподібна припухлість темно-червоного кольору, на верхівці відшарування епідермісу, під ним локалізується ділянка гнійного некрозу.
Карбункул, на відміну від фурункула, – це гостре гнійно-некротичне запалення кількох волосяних цибулин і сальних залоз із утворенням єдиного інфільтрату і переходом запального процесу на підшкірну клітковину. При огляді карбункула: візуально і пальпаторно інфільтрат значних розмірів з кількома гнійними пустулами у центрі, шкіра над інфільтратом багряно-синього кольору, напружена, в центрі інфільтрату можуть бути ділянки некрозу або кілька отворів з незначним гнійним вмістом і ділянками некрозу шкіри між отворами.

Муковісцидоз – генетично детерміноване захворювання, яке виникає внаслідок порушення видільної функції екзокринних залоз, в тому числі, і підшлункової залози. Внаслідок зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози виникають синдроми мальдігестії та мальабсорбції, що характеризується порушенням перетравлення білків, жирів та вуглеводів, що містяться у коров’ячому молоці та поганим всмоктуванням в кишківнику (випороження рідкі, зеленуваті, смердючі та містять багато нейтрального жиру).
Ключовою лабораторною ознакою муковісцидозу є підвищена концентрація хлоридів поту. Справа в тому, що основною причиною муковісцидозу є мутація в гені CFTR (cystic fibrosis transmembrane conductance regulator), яка впливає на транспорт хлоридів і натрію через клітинні мембрани. У нормі CFTR-білок допомагає регулювати рух хлоридів і натрію через клітинні мембрани, що є важливим для підтримки балансу солі та води в тканинах. При муковісцидозі мутований CFTR-білок не функціонує належним чином, що призводить до порушення цього процесу. Це, в свою чергу, викликає надмірне накопичення хлоридних солей в поті.

Іммобілізація комірцем Шанца використовується для фіксації шийного відділу хребта з метою обмеження рухливості та підтримки стабільності хребців у різних клінічних ситуаціях (пошкодження або переломи шийних хребців (як у даному випадку), остеохондроз шийного відділу хребта, корінцеві синдроми, пов’язані з компресією нервових корінців у шийному відділі і т.д.).
Даний вид іммобілізації забезпечує стабілізацію шийного відділу хребта, запобігаючи можливому зміщенню хребців і додатковому пошкодженню спинного мозку або нервових корінців.

Ювенільні маткові кровотечі – це всі циклічні та ациклічні дисфункціональні кровотечі, що тривають від початку менархе до віку статевої зрілості, причинами яких є функціональні зміни в гіпоталамо-гіпофізарній системі, недостатність лютеїнової фази менструального циклу, функціональна незрілість стероїдогенезу в яєчниках:
– клінічна картина характеризується тривалими (> 7 днів) періодами кровотечі різної інтенсивності та порушенням інтервалу між ними (найбільш типовою є поява кров’янистих виділень через 12-16 днів після останньої менструації або після тривалої її затримки до 1,5-2, рідше до 3 місяців).
– кровотечі, зі статевих шляхів, що тривали 10 днів, призвели до виникнення постгеморагічної анемії (Hb – 90 г/л).

Пацієнт захворів на лімфогранулематоз (хворобу Ходжкіна) – злоякісне захворювання лімфоїдної тканини з клональним ураженням В-клітин та рідше клітин Т-лінії, в результаті чого відбувається різке пригнічення клітинного імунітету. В основі патогенезу лежить утворення поліморфноклітинних гранульом із розростанням фіброзної тканини в лімфовузлах та органах.
– початок захворювання поступовий: першими уражають л/в шиї і надключичної ділянок;
– уражені лімфовузли не інфільтрують уражені тканини, шкіра над ними не змінена, рухомі, зі шкірою не спаяні, безболісні, щільно-еластичні, утворюють пакети та конгломерати;
– в подальшому з’являється різка загальна слабкість, зниження працездатності, значне схуднення;
– розвиток лихоманки, яка має хвилеподібний характер;
– профузна пітливість, особливо вночі;
– рентгнологічно – значне розширення передньо-верхнього середостіння, що може свідчити про збільшення середостінних лімфатичних вузлів.

Діагноз верифікується на основі цитоморфологічного дослідження біоптату лімфовузлів із виявленням клітин Рід-Штернберга – великих клітин з 2 дзеркально розташованими ядрами та еозинофільними ядерцями.

Первинна слабкість пологової діяльності – це стан, при якому перейми є слабкими та малоефективними, базальний тонус матки знижений, що призводить до уповільнення процесів розкриття матки та проходження плода по пологовим шляхам. Період перейм тривалістю 9 годин з частотою 4-5 хвилин і тривалістю 20-25 секунд, а також повільне відкриття шийки матки (лише 4 см за 9 годин) свідчать про неефективність скорочувальної діяльності матки. Також про неефективність пологів свідчить розкриття шийки матки лише на 4 см при відходженні навколоплідних вод 2,5 години тому (своєчасним відходженням навколоплідних вод вважається розрив плодового міхура при повному розкритті шийки матки, тобто на 10 см).

Найімовірнішим діагнозом у даному випадку є хронічне обструктивне захворювання легень.
– Наявні типові скарги: хронічний кашель, особливо вранці, з виділенням мокротиння, експіраторна задишка.
– В анамнезі: тривалий стаж куріння, що є основним фактором ризику для розвитку ХОЗЛ.
– Аскультативно: подовжений видих, велика кількість сухих дзижчачих і свистячих хрипів з обох сторін, що характерно для обструкції дихальних шляхів.
– Дихальна недостатність по обструктивному типу, що підтверджуться спірометрією: зниження ОФВ1 до 53%.
– Невелике збільшення ОФВ1 після проби з сальбутамолом (менше 12% або 200 мл), що свідчить про необоротну обструкцію дихальних шляхів.
– Ознаки пневмосклерозу та емфіземи легень, які часто супроводжують ХОЗЛ.

Згідно наведених даних, у пацієнтки виник гострий цистит, основними проявами якого є:
– Переохолодження як частий етіологічний фактор;
– Біль під час сечовипускання у надлобковій ділянці (місцерозташування сечового міхура, полакіурія та імперативні позиви до сечовипускання), чутливий під час пальпації у проєкції сечового міхура;
– Симптом Пастернацького негативний, що вказує на відсутність ураження нирок і робить діагноз пієлонефриту менш імовірним.
– Лейкоцитурія вказує на інфекційний процес у сечовивідних шляхах, зокрема в сечовому міхурі.

Транспортування на спині в положенні за Волковичем застосовується при підозрі на переломи тазу, що ми і підозрюємо у даному випадку.
При цьому пацієнт лежить на спині, ноги зігнуті в колінних та тазостегнових суглобах, що створює положення «жаби», коліна розведені в сторони, а стопи зведені разом. Під коліна підкладається м’який валик або подушка, що забезпечує фіксацію цього положення. Положення Волковича допомагає розслабити м’язи живота та тазу, зменшуючи тим самим болючість та ризик додаткового пошкодження судин та органів таза, а також забезпечує мінімізацію рухливості уламків при переломах тазових кісток.

Розпізнати первинну недостатність кори наднирників (хворобу Аддісона) можна за наступними даними:
– перенесений туберкульоз призвів до руйнування кіркової речовини туберкульозними гранульомами, наслідком чого стала її недостатність;
–  наслідком недостатності кортизолу є недостатнє зворотнє гальмування секреції АКТГ і меланотропіну, в результаті чого виникає гіперпігментація шкіри та слизових оболонок;
– через недостатність мінералокортикоїдів виникає збільшення екскреції натрію та зниження екскреції калію із сечею, потом, слиною та через шлунково-кишковий тракт. Звідси: тяжке зневоднення, гіперкаліємія, гіпонатріємія, підвищення осмоляльності плазми, ацидоз, зменшення ОЦК, артеріальна гіпотонія, схильність до розвитку синкопальних станів, бажання вживати солоні продукти.

У пацієнтки з мітральною вадою серця виникла лівошлуночкова недостатність, тобто зниження здатності лівого шлуночка ефективно перекачувати кров. Це знижує об’єм крові, яку лівий шлуночок може вигнати в аорту, і збільшує об’єм крові, що залишається в малому колі кровообігу, що призводить до легеневої гіпертензії. Підвищення тиску в легеневих венах викликає збільшення гідростатичного тиску в легеневих капілярах (тобто тиску, який чинить кров на стінки капілярів, що залежить від об’єму рідини та сили гравітації). Підвищений гідростатичний тиск у капілярах призводить до того, що рідина виходить з судин у міжклітинний простір та альвеоли з подальшим розвитком набряку легень.

Визначити форму гострої променевої хвороби можна по одноразовій дозі випромінювання, яку одержав пацієнт:
– 1-10 Гр – кістково-мозкова форма, прогноз від сприятливого (1-3 Гр) до несприятливого (6-10 Гр);
– 10-20 Гр – кишкова форма – прогноз абсолютно несприятливий;
– 20-80 Гр – судинно-токсемічна форма – прогноз абсолютно несприятливий;
– >80 Гр – церебральна форма – прогноз абсолютно несприятливий.

Оскільки трихінельоз є одним із найважчих гельмінтозів людини, трихінелоскопія свинини на м’ясокомбінатах і забійних пунктах є важливим санітарно-епідеміологічних заходом. Якщо в м’ясі виявляють хоча б одну личинку трихінели, його негайно знищують або утилізують, для вживання воно уже непридатне.

Наведені симптоми свідчать про можливе отруєння грибами, що містять мікотоксини, характерні для мухомору червоний чи мухомору пантерного. Ці гриби містять токсини, такі як іботенова кислота, яка може викликати важкі інтоксикації зі схожими симптомами:
– Іботенова кислота добре проникає через гематоенцефалічний бар’єр і має галюциногенну дію. Через 1 годину після прийому 50-90 мг препарату спостерігається істерія, ейфорія, галюцинації, сонливість, депресія, атаксія, відчуття великої сили, нестача м’язової координації, конвульсії.

У пацієнтки клініка інфекційного мононуклеозу – вірусного захворювання, яке зазвичай викликається вірусом Епштейна-Барр. При даному захворюванні:
– часто спостерігається помірне або високе підвищення температури (до 38-40°С);
– виражений біль у горлі, який часто супроводжується значним збільшенням і почервонінням мигдаликів. Мигдалики можуть бути вкриті сіро-білими або жовтими накладеннями, які нагадують гнійний наліт;
– збільшення шийних, підщелепних, пахвинних та інших лімфатичних вузлів. Лімфовузли зазвичай болісні, але рухливі, не спаяні з навколишніми тканинами;
– пацієнти можуть відчувати дискомфорт або біль у верхній правій частині живота через збільшену печінку або у лівій верхній частині живота через збільшену селезінку;
– у деяких пацієнтів з’являється макулопапульозний висип, особливо після прийому ампіциліну або амоксициліну. Висип не свербить і зникає через кілька днів без сліду.

Стронцій є хімічним елементом, який у підвищених концентраціях може замінювати кальцій у кістковій тканині, що призводить до порушення її структури і сприяє розвитку остеопорозу. Накопичення стронцію в кістковій тканині може порушувати процеси ремінералізації, що робить кістки більш крихкими і схильними до переломів.

Під час вагітності виникає гіпертрофія ділянок , що виробляють пролактин, тим самим збільшуючи розмір гіпофіза , що робить його дуже чутливим до ішемії. В результаті кровотечі під час пологів виникає гіповолемія з подальшим вазоспазмом гіпофізарних судин. Результатом є або цілковита ішемія гіпофіза, або окремих його ділянок із недостатністю відповідних гормонів (гіпопітуїтаризм), тобто синдром Шихана. В даному випадку спостерігається вторинна аменорея, найімовірніше, внаслідок недостатності фолікуло- та лютеїностимулючого гормонів, які, власне, і виробляються у гіпофізі.

У дитини спостерігається шигельоз – гостре інфекційне захворювання, спричинене бактеріями роду Shigella, яке вражає переважно товстий кишечник і супроводжується переважно тяжкими симптомами коліту. Основними проявами захворювання є:
– інтоксикаційний синдром (підвищення температури тіла до фебрильних цифр, головний біль, слабкість, загальне нездужання, втрата апетиту);
– одноразове блювання зумовлене руйнуванням частини шигел у шлунковому соці з виділенням ендотоксину;
– переймоподібний біль, локалізований переважно в нижній частині живота, частіше зліва (в проекції сигмоподібної кишки), сама кишка болісна при пальпації живота;
– спостерігаються тенезми – болісні позиви до дефекації, які можуть супроводжуватися відчуттям неповного випорожнення кишечника;
– часті випорожнення, які на початку можуть бути рідкими та водянистими, а згодом стають малокаловими, містять велику кількість слизу, домішки гною та крові. Випорожнення часто мають неприємний запах.

У жінки спостерігається неспецифічний виразковий коліт – хронічне запальне захворювання товстої кишки, що характеризується рецидивуючими епізодами запалення з утворенням виразок і кровотечами.
– Основні прояви даного захворювання типові для коліту: кривавий пронос зі слизом, часті та болісні позиви до дефекації, біль і спазми в животі за ходом товстої кишки, тенезми, загальноінтоксикаційні прояви (підвищення температури тіла до 38°С);
– Ключовими при даному захворюванні є дані фіброколоноскопії, при НВК вони наступні:
▪ Запалена, еритематозна , набрякла слизова оболонка;
▪ Пухка слизова з кровотечею при контакті з ендоскопом;
▪ Дрібні виразки слизової оболонки кишківника;
▪ Втрата поверхневого судинного малюнка.
▪ При декомпенсації захворювання – зникнення гаустр, поява псевдополіпів (піднятих ділянок нормальної слизової тканини, що є результатом повторних циклів виразкування та загоєння).

Для правильного вибору антибіотика звертаємо увагу на збудник запального захворювання. Метицилін-резистентний стафілокок стійкий до багатьох бета-лактамних антибіотиків, включаючи пеніциліни та цефалоспорини. Ванкоміцин же є одним із основних препаратів вибору для лікування інфекцій, спричинених MRSA. Він діє на грампозитивні бактерії, включаючи стафілококи, шляхом пригнічення синтезу клітинної стінки.

Атонія матки є найчастішою причиною масивної післяпологової кровотечі, особливо після народження двійні, оскільки матка може бути надмірно розтягнута і втрачає здатність до ефективних скорочень. Додатково на користь цього дігнозу свідчать м’яка матка під час пальпації та дно матки вище пупка, а також відсутність реакції матки на введення утеротоніків. Розрив матки виключаємо через цілі дитяче місце та родові шляхи.