Жовчні кислоти, що виділяються печінкою, емульгують жири, розщеплені ліпазою, на дрібні крапельки, що збільшує їхню площу поверхні для подальшого гідролізу. Це емульгування жирів є критичним для їхнього всмоктування в тонкій кишці. Без жовчних кислот продукти гідролізу жирів всмоктуються неефективно, що веде до стеатореї (жирних випорожнень) та дефіциту жиророзчинних вітамінів. Жовчні пігменти (наприклад, білірубін) є продуктами розпаду гемоглобіну і не беруть участі в емульгуванні або всмоктуванні жирів. Їхня основна функція – екскреція через кишечник як частина жовчі. Відсутність жовчних пігментів призведе до змін кольору випорожнень, але не вплине на всмоктування жирів. Ліполітичні ферменти необхідні для гідролізу жирів до моногліцеридів і вільних жирних кислот, але на всмоктування вони безпосередньо не впливають. Якщо ліпази присутні, але бракує жовчних кислот, продукти гідролізу все одно не можуть всмоктуватись ефективно. Тому недостатність лише ліполітичних ферментів не є основною причиною порушення всмоктування. Іони натрію потрібні для всмоктування багатьох інших поживних речовин, особливо амінокислот і глюкози, але на процес всмоктування продуктів гідролізу жирів вони не впливають. Жиророзчинні вітаміни – неправильна відповідь. Жиророзчинні вітаміни (A, D, E, K) всмоктуються разом із жирами, але вони не беруть участі в процесі гідролізу або всмоктування жирів.