Високий кольоровий показник, макроцитоз, полісегементація ядер нейтрофілів та загальні анемічні прояви скалдають типову картину В12-дефіцитної анемії. Дефіцит вітаміну В12 призводить до порушення утворення тимінових нуклеотидів, та, як наслідок, синтезу ДНК. Результатом є порушення роботи кісткового мозку (через знижений рівень ДНК сповільнюється поділ клітин-попередників еритроцитів, активується апоптоз, в результаті еритроцити, що утворились, мають змінену форму – мегалобласти), нервової системи (фунікулярний мієлоз) та ШКТ (через низький синтез ДНК порушується проліферація епітеліцитів шлунку з подальшою атрофією слизової оболонки та розвитком запального процесу).

Згідно наведеної клініки, у дитини гастроентерична форма сальмонельозу. Як правило, дане захворювання у дітей віком до 1 року протікає важче: окрім типових випорожнень зеленого кольору у вигляді «болотяної твані» та високої гіпертермії дуже швидко розвивається зневоднення організму. Виникає зниження тургору шкіри, блідість та зниження тургору шкіри, сухість слизових оболонок, шивдко розвивається збільшення печінки та селезінки (особливо під час максимальної токсинемії). Часто захворювання переходить у септичну форму із утворенням позакишкових вогнищ інфекції.

За правильної побудови уроку фізкультури пульсова крива повинна представляти собою лінію, що повільно піднімається від підготовчої до основної частини фізкультурного заняття. У даному ж випадку крива має 4-зубчастий вигляд, тобто мали місце 4 періоди, під час яких учні виконували вправи найвищої інтенсивності (частота пульсу найвища), між якими виникали тривалі проміжки, під час яких пульс повертався до вихідних значень.

Шизофренія – захворювання, що проявляється певним комплексом позитивних та негативниих симптомів:
– позитивні: маячні, часто грандіозні ідеї (обмірковує написання книги “Проекція людства на площину Всесвіту”), галюцинації (частіше слухові), дезорганізоване мислення та мовлення, неадекватна цілеспрямована діяльність (зошит з хрестиками), дивні емоційні реакції (безпричинна грубість та сміх);
– негативні: емоційна та соціальна замкнутість, зниження або відсутність емоційної експресії (хворий став усамітнюватись, втратив інтерес до друзів, навчання), порушення мислення, що проявляється у зниженій продуктивності мовлення або убогості мовлення (відповідає на питання формально правильно, малослівно).

Згідно наказу МОЗ України N 455, якщо  непрацездатність  триває  понад  15  календарних  днів, продовження   листка   непрацездатності  до  30  днів  проводиться  лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі – ЛКК,  яка  призначається  керівником лікувально-профілактичного закладу,  після  комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу  на  10  днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.

Індиферентні креми (тобто такі, що не містять в собі речовин-ірритантів, що можуть спричинити рецидив симптомів атопічного дерматиту), володіють як глюкокортикозберігаючим ефектом (що дозволяє контролювати симптоматику), так і зволожують, пом’якшують шкіру та сприяють регенерації епідермісу. Місцеві кортикостероїди недоцільні через стан клінічної ремісії, а миючі засоби, дезінфектанти та сонячні промені є іритантами, що можуть перезапустити патологічний процес.

Синдром Жильбера характеризується вродженою мутацією гена  UGT1A1, який кодує фермент УДФ-глюкуронілтрансферазу. Основна функція цього ферменту – зв’язування (кон’югація) непрямого (вільного) білірубіну з глюкуроновою кислотою, внаслідок чого утворюється прямий білірубін. За наявності мутації концентрація ферменту зменшується, що призводить до порушення кон’югації білірубіну з виникненням характерної безсимптомної надпечінкової жовтяниці.

Для субарахоїдального крововиливу характерне подразнення менінгіальних оболонок.

Подразнення менінгіальних оболонок – характеризується виникненням збудження, нудоти, судом + важким станом (Апгар 2-5 балів) дитини. Якби були легкі стани, які описані в тесті (дрібні крововиливи) – то за шкалою Апгар був би легкий стан у дитини (Апгар 8-9)
Субдуральний крововилив – характеризується важкістю та одностороннім ураженням (в данному тесті у дитини симетричене ураження) та наявністю “світлого проміжку”. Перивентрикулярні крововиливи та крововиливи в шлуночки, в першу чергу характеризуються коматозним станом (його тут немає).
Варто зазначити, що рефлекси Маро та Бабинського не являються специфічними в даному тесті
З урахуванням важкості стану дити, наявності гіпоксії, нудоти, судом – ми можемо стверджувати, що на фоні гіпоксії виникло ускладнення, а саме, субарахноїдальний крововилив (гіпоксія у дітей часто ускладнюється саме субарахноїдальним крововиливом).

При тривалому перебігу випітного перикардиту відбувається розростання фібрину з подальшою облітерацією порожнини міокарда грануляційною тканиною, що формує щільний рубець, інколи з відкладенням солей кальцію (панцирне серце), що порушує скоротливу здатність шлуночків. В результаті виникають симптоми застійної серцевої недостатності (асцит, анасарка, гепатоспленомегалія, зниження толерантності до фізичних навантажень, кахексія).

Первинна слабкість пологової діяльності – це стан, при якому перейми є слабкими та малоефективними, базальний тонус матки знижений, що призводить до уповільнення процесів розкриття матки та проходження плода по пологовим шляхам. Як бачимо з кейсу, у пацієнтки латентна фаза І періоду пологів (від початку регулярної пологової діяльності до розкриття шийки матки до 3 см, стояння голвіки плода у площині входу в малий таз), що триває уже 10 годин (при нормі у першородящих 6-8 годин).

Про наявність кардіогенного шоку у хворого свідчить наявність основного причинного фактора (інфаркт міокарда, нижньостінкова локалізація), через що виникло гостре порушення скоротливої здатності лівого шлуночка. Клінічно це проявляється гемодинамічними змінами (САТ < 90 мм. рт. ст.) та ознаками тканинної гіпоперфузії (тахікардія, бліда, холодна та липка шкіра внаслідок потовиділення).

Інфаркт нижньої стінки ЛШ: ЕКГ:різкий підйом сегмента ST над ізолінією у відведеннях II, III, aVF + стискаючий біль більше 2х годин, що ускладнився в першу добу Кардіогенним шоком (АТ- 70/50 мм рт.ст). Кардіогенний шок розвивається в перші 24 години як ускладення ІМ

Фурункули на обличчі потребують особливого спостереження та стаціонарного лікування (без потреби обов’язкового дотримання ліжкового режиму) у зв’язку з ризиком виникнення абсцесів в тканинах головного мозку, розвитку менінгіту та арахноїдиту. Тому, окрім розтину гнійника, щоденних перев’язок та фізіотерапевтичних процедур, рекомендується хіміотерапія антибіотиками широкого спектру дії в умовах стаціонару.

У хворого спостерігається синдром П’єра-Марі-Бамбергера/гіпертрофічна остеоартропатія – ураження кісток та суглобів на тлі хронічних, частіше запальних чи злоякісних, захворювань легень (в даному випадку ХОЗЛ), серця чи інших внутрішніх органів.

Фактор ризику виникнення раку легень – куріння, про те, що пацієнт палить свідчить про наявність ХОЗЛ. Клініка болю в кістках + втрата маси тіла + періостальне потовщення + гіперемія шкіри зап’ястя – прояви гормонсекретуючої пухлини легень (дрібноклітинний рак легень)

– Симптоми: Біль у суглобах (часто: колінний, гомілковостопні, довгі трубчасті кістки), щільні набряки м’яких тканин над суглобами,
– Рентгенографія: Стовщення періосту діафізів довгих трубчастих кісток, рентгенологічних змін суглобів немає.

В першу чергу перед призначенням додаткових лабораторних чи інструментальних досліджень нам потрібно перевірити комплаєнс пацієнта – тобто наскільки ретельно пацієнт дотримується рекомендації та правильно приймає призначені ліки. Якщо комплаєнс низький, і пацієнт ліки приймає нерегулярно, необхідна корекція терапії таким чином, щоб пацієнту було зручно відповідно до вимог професії та економічно прийнятно застосовувати ті чи інші препарати.

Протодіастолічний ритм галопу – це тричленний ритм серця при високому ЧСС, основна причина якого – зміна властивостей міокарда шлуночків. Як відомо, у протодіастолі починається надходження крові з передсердь у шлуночки. У нормі воно відбувається безшумно (вухом не сприймається), оскільки м’яз шлуночка, що має тонус, поступово розправляється і амортизує удар порції крові, що надходить з передсердя. Якщо ж м’яз втратив тонус і «висить, як мішок», то кров, падаючи на дно шлуночка, викликає додатковий удар, який чується як додатковий тон – патологічний III тон серця.

Тільця Малорі – перинуклеарні еозинофільні включення, які, як вважається, утворюються під час агрегації проміжних філаментів. Є характерною гістологічною ознакою алкогольного гепатиту, проте можуть спостерігатись при ожирінні, декомпенсованому цукровому діабеті, хворобі Вільсона та інших захворюваннях.

Підвищена концентрація гастрину (в нормі – 26-90 пг/мл), множинні виразки дванадцятипалої кишки у сполученні з діареєю дозволяють запідозрити синдром Золлінгера-Еддісона, тобто наявність гастринпродукуючої пухлини. Основним методом підтвердення діагнозу є секретиновий тест, при якому пацієнту внутрішньовенно вводять секретин у дозі у дозі 2 ОД/кг. Далі визначається концентрація гастрину в крові на 2-й, 5-й, 10-й та 20-й хвилині дослідження. Позитивний результат тесту – приріст гастрину над базальним рівнем більше ніж на 120 пг/мл.

Гемохроматоз – це спадкове захворювання, в результаті якого організм засвоює занадто велику кількість заліза, що призводить до відкладення заліза в організмі та пошкодження органів. Важливо уяснити: залізо може відкладатись у будь-якому органі, тому симптоматика дуже варіюється. Найчастішими проявами є:
– гепатомегалія, деколи цироз печінки (при відкладені заліза в печінці);
– симптоми діабету (при ураженні підшлункової залози);
– болі в суглобах, особливо в кистях рук;
– дифузна гіперпігментація шкіри у червоно-коричневий колір;
– синдром хронічної втоми;
– гіпотиреоз;
– безпліддя.

Спадковий анамнез (медулярний рак щитоподібної залози у батька хворого та сечокам’яна хвороба у брата, вірогідно через гіперкальціємію), значний рівень кальцитоніну (гіперпаратиреоз) наводять на думку про множинну ендокринну неоплазію 2А типу, аутосомно-домінантний синдром, що включає медулярний рак щитовидної залози, феохромоцитому, гіперпаратиреоз або аденоми (що викликають гіперпаратироїдизм). Саме для можливої діагностики феохромоцитоми необхідне визначення концентрації катехоламінів у сечі, адже під час операції може виникнути небезпечний для життя пацієнта викид гормонів, і першочерговим оперативним втручанням буде не видалення вузла щитовидної залози, а пухлини наднирникової залози після гормонотерапії.

Виникнення нецукрового діабету у жінки вірогідно пов’язане з метастазуванням карциноми молочної залози у гіпоталамус, що призвело до його дефіциту (центральний НД). Типова і клінічна картина: поліурія, ніктурія, виражена спрага за низької осмотичності сечі (при психогенній полідипсії вона поступово підвищується до норми) та нормальної концентрації глюкози в крові.

Даний тест складений некоректно. Офіціна відповідь: плевральний випіт, зумовлений гістоплазмозом. (З якою ми не згідні)

Зсув органів середостіння в сторону ураження характерно для Ателектазу. Зсув органів середостіння в протилежний бік – для напруженного пневмотораксу.

У пацієнта клінічні ознаки епіглотиту – переважно педіатричного стану, який у дорослих виникає рідко через великий об’єм дихальних шляхів. Особливістю клінічного перебігу у дорослих є розвиток типової симптоматики (біль в горлі, одинофагія, дисфагія, слинотеча) через >24 години. Це загрозливий для життя стан (може виникнути перекриття дихального горла), яке потребує негайної госпіталізації у ВІТ із можлвивим здійсненням оротрахеальної інтубації, за обов’язкової консультації отоларинголога.

Респіраторні інфекції – це захворювання переважно вірусної етіології, при яких найбільш виражний гіпертермічний симптом виникає під час катарального періоду, що триває не більше 5-7 днів. Тривала висока гарячка може виникати при таких захворюваннях:
– абсцеси, ендокардит, пієлонефрит;
– ревматичні хвороби: вузликовий періартеріїт, гостра ревматична гарячка, хвороба Стілла, системний червоний вовчак і т.д.;
– недіагностовані приховані бактеріальні інфекції;
– новоутворення (лімфоми, лейкози).

При важкому панкреатиті та панкреонекрозі внаслідок самоперетравлення підшлункової залозт в кров виходить велика кількість ліпази. Ліпаза починає перетравлювати жири навколишніх тканин, внаслідок чого в крові з’являється велика кількість жирних кислот. Жирові кислоти з’язуються в вільним кальцієм крові і спричинюють омилення жирів, утворюючи кальцієві мила (по суті, та ж сама реакція відбувається у трупів після смерті). В результаті вільного кальцію в крові стає дуже мало, що і є показником несприятливого прогнозу, який обов’язково потрібно контролювати.

Підозрюємо інфекційне запалення. Пацієнтка має підвищенну температуру, сильний біль, лейкорею з цервікального каналу, прояви інтоксикації (блювота), напруженність матки. Що свідчить про інфекційне зараження.

У чоловіка 65 років, який приймає дигоксин з приводу хронічної серцевої недостатності, спостерігаються симптоми, які вказують на гостру проблему в черевній порожнині. Основні симптоми, які важливі для діагностики:

– Раптовий розлитий біль в животі
– Напруженість передньої черевної стінки
– Відсутність кишкових шумів
– Порожня ампула прямої кишки
– Повітряно-рідинні рівні на Rh-графії
– Лейкоцитоз (підвищена кількість лейкоцитів)
– Нормальний рівень амілази

Ці симптоми є характерними для гострого тромбозу мезентеріальних судин. Гострий тромбоз мезентеріальних судин призводить до порушення кровопостачання кишечника, що викликає сильний біль, відсутність кишкових шумів та різку напруженість черевної стінки. Лейкоцитоз та метаболічний ацидоз (рН артеріальної крові 7,33) також є типовими ознаками для цього стану.

Дитина має симптоми утрудненого дихання та свистячі хрипи, що може свідчити про респіраторний дистрес-синдром. Тахікардія (180 уд/хв) може бути пов’язана з гіпоксією. Визначення газів артеріальної крові допоможе встановити рівень кисню та вуглекислого газу в крові, оцінити ступінь гіпоксії та визначити необхідність негайних заходів лікування.

З огляду на симптоми (кашель, підвищення температури тіла, біль у грудній клітці) та результати рентгенографії (інфільтрація у нижній долі лівої легені), ми підозрюємо пневмонію. Якщо припустити, що пацієнт відноситься до І клінічної групи (НП з легким перебігом, без супутньої патології та попередньої антибактеріальної терапії за останні 3 міс), препаратами І лінії для даного пацієнта є амоксицилін або макролід для перорального прийому (наприклад, еритроміцин, вказаний у варіанті відповіді).

Симптоматика, наведена в тесті, а саме біль у навколопупковій ділянці, що перемістився у правий нижній квадрант живота (симптом Кохера), напруженість передньої черевної стінки, блювання, підвищення кількості лейкоцитів у крові та сечі, можуть свідчити про гострий аппендицит.  У таких випадках важливо швидко звернутися до хірурга для оцінки та можливого оперативного втручання, оскільки запалення додатка може прогресувати та призвести до серйозних ускладнень (наприклад, перитоніту).

Типова ознака оперізуючого герпесу, про яку необхідно пам’ятати – оперізуючий біль в ділянці дерматому може виникати за 2-3 дні до появи висипу. Оскільки пацієнтка не має патологічного напруження передньої черевної стінки та нормальні результати УЗД і амілази, інші причини, такі як хронічний панкреатит або холецистит, є менш ймовірними.

В даному випадку корисною буде велоергометрія, тобто стрес-тест, що дозволяє оцінити реакцію серця на фізичне навантаження та виявити приховану ішемію міокарда, яка не була виявлена під час відпочинку. Це особливо корисно в таких випадках, коли симптоматика вказує на можливу стенокардію, але початкова ЕКГ і фізичний огляд не виявили патологічних змін.

У зв’язку із відсутністю об’єктивних ознак патологічного процесу ми підозрюємо вживання хромогенів, що спричинли забарвлення сечі у червоний колір. Продукти, що забарвлюють сечу в червоний колір, багаті специфічним пігментом – антоціаном. В раціоні дитини могли бути: червоний буряк, чорноплідна горобина , темні сорти винограду, ожина, чорниця, вишня, чорна смородина та інші продукти.

У стані пацієнта спостерігаються наступні зміни, характерні для нефротичного синдрому:

– Сироваткова концентрація альбуміну 14 г/л, тобто гіпоальбумінемія, що є ключовою ознакою нефротичного синдрому;
– Важка протеїнурія;
– Гіперліпідемія (холестерин 11,8 ммоль/л);
– Набряклість очей та кісточок, асцит як наслідки значного зниження онкотичного тиску, на який безпосередньо впливає рівень білка в крові;
– Відсутність еритроцитів також свідчить на користь на користь нефротичного синдрому, адже гематурія більше характерна для нефритичного синдрому.

Варіант із нефротичним синдромом, спричиненим фокальним сегментарним гломерулонефритом, можливий, проте для постановки даного діагнозу необхідна біопсія нирок, що виявить фокальну та сегментарну гіалінізацію клубочків.

Десенсибілізація – це спосіб лікування пацієнтів, у яких була важка алергічна реакція на той чи інший алегрен. Постраждалим людям вводитимуть кілька разів невелику, але зростаючу кількість екстракту алергену (в даному випадку – бджолиної отрути), формуючи толерантність до нього. В медицині даний метод широко застосовують, коли анафілаксія розвивається на життєво важливий препарат, який не підлягає заміні (найчастіше це протипухлинні препарати, препарати моноклональних антитіл, деякі антибіотики та ферментна замісна терапія).

Звертаємо увагу на лабораторні показники (загальний холестерин – 5,1 ммоль/л, норма – до 5,2 ммоль/л; ЛПВЩ – 70 мг/дл, норма – 30-100 мг/дл), а також відсутність патології на ЕКГ та загалом задовільний стан здоров’я. Все це свідчить про відсутність потреби певним чином корегувати дієту жінки, адже жодних відхилень від норми ми не бачимо

У дитини 2 компоненти із тріади Грега, характерної для краснухи: катаракта (один із варіантів порушення зору) та вроджена вада серця (відкрита артеріальна протока). Аномалії ЦНС є також частим явищем, особливо характерними є мікроцефалія, розумова відсталість, розлади поведінки, енцефалографічні аномалії, менінгоенцефаліт. На додачу – типова клініка краснухи у матері – макулопапульозна висипка, збільшення шийних лімфовузлів, біль у горлі та артралгії, які спонтанно припинилися через 1 тиждень.

Сформульований тест є доволі абсудним, оскільки купірування артеріальної гіпертензії дозволяє запобігти усім п’ятьом наведеним у варіантах станам. Можливо, малась на увазі найбільша вага інсультів як ускладнення АГ, але й це пояснення не підходить: найчастіші ускладнення – це порушення з боку серцево-судинної системи (46%), далі йдуть ниркові порушення (23%), гіпертензивна ретинопатія (19,7%), і лише на четвертому місці – ураження ЦНС (18%). Тому єдиної правильної відповіді на цей тест немає.

У дівчинки виник гострий постстрептококовий гломерулонефрит. Внаслідок пошкодження клубочкового апарату нирок розвинулася макрогематурія, затримка натрію і води призводить до збільшення об’єму внутрішньосудинної рідини, що проявляється нефрогенною артеріальною гіпертензією та помірними набряками, а також підвищений рівень азоту сечовини  як ознака гострої ниркової недостатності.

Рецидив уретральної інфекції у чоловіка, в якого була підтверджена наявність Neisseria gonorrhoeae, чутливої до пеніциліну, найбільш вірогідно пояснюється реінфікуванням від його партнера. Хоча в партнера не виявлено інфекції в уретрі, анальна тріщина також може бути джерелом інфекції, оскільки N. gonorrhoeae може бути присутньою в анальному каналі і передаватися під час статевого контакту.

У пацієнта наявне інфекційне загострення хронічного обструктивного бронхіту, на що вказує і анамнез (куріння цигарок протягом 30 років як основний причинний фактор обструкції), і клінічні дані (послаблене дихання, з поодинокими сухими та свистячими хрипами, що свідчить про бронхообструкцію; велика кількість нейтрофілів та диплококів вказують на інфекційне загострення), і рентгенологічні дані (підвищення повітряності легень внаслідок експіраторної задишки, спричиненої бронхообструкцією).

Синдром Гійєна-Барре — це гостра імуноопосередкована полінейропатія , яка зазвичай проявляється двостороннім висхідним млявим паралічем і деколи порушенням чутливості, наприклад, парестезією. Аналізуємо дані тесту:
– часті респіраторні інфекції як пусковий фактор аутоімунного процесу;
– симетрична слабкість м’язів обличчя та проксимальних та дистальних груп м’язів кінцівок як прояв в’ялого паралічу (як правило, патологічний процес розпочинається з проксимальних відділів нижніх та верхніх кінцівок);
– порушення чутливості, як було вказано вище, не є постійною ознакою;
– тахікардія та часте поверхневе дихання є проявом запущеної хвороби, оскільки вегетативна дисфункція – один із найпізніших проявів. Часто дихальна недостатність є причиною смерті хворих.

Спіронолактон – це калій зберігаючий діуретик. Фуросемід – це петльовий діуретик. Діуретики під час зневоднення виводять з організму калій, тому доцільно назначати препарати калія “Kalipos”, для того, щоб не призвести до гіпокаліємії, яка на ЕКГ буде проявлятись депресією сегменту ST, інверсією зубця Т, наявністю хвилі U.

Натомість ЕКГ ознаками гіперкаліємії буде: сплощення зубця P, подовження PQ, розширення QRS, загостренний зубець T.

В данному тесті описана клініка гострого апендициту, для якого характерно:

1) Мігруючий біль з епігастральної зони до правого нижнього квадрату:

1. Початковий дифузний навколопупковий біль: спричинений подразненням вісцеральної очеревини
2. Локалізація в ПНК протягом ~ 12–24 годин: спричинена подразненням парієтальної очеревини

2) Точкова чутливість МакБерні (болючість у ПНК)

3) Помірний лейкоцитоз із сувом вліво

Апендицит – це клінічний діагноз, тобто, його діагностують за клінічними проявами. Для лікування використовують апендектомію. Коли лікар бачить гострий стан пацієнта, що загрожує життю (за рахунок можливих ускладень, наприклад периторініту, сепсису, кровотечі та, як наслідок, швидкої смерті) – лікар не витрачає час на роздуми, тому відправляє до хірурга на діагностичну лапоротомію. В данному тесті такі прояви можуть бути спричинені кровотечею, як ускладнення апендициту. При втраті великої к-ті крові та відсутності можливості перелити цю кров – пацієнт може померти.

Згідно рекомендацій, покази до призначення профілактичної антибіотикотерапії тривалісю 3-5 днів при укусах тварин наступні:
– рани середнього та важкого ступеня, рани рук або обличчя, проникнення в окістя або суглоб;
– попередні супутні стани: імунодефіцит, аспленія, прогресуюче захворювання печінки;
– тварини: ссавці, крім собак і гризунів.
Робимо висновок, що як антибіотикотерапія, так і курс антирабічної вакцинації (собаці введено повний курс щеплень проти сказу) хлопчику не доцільні.

Інтубація – це процедура, під час якої трубку встановлюють у трахею через рот (оротрахеальна) або ніс (назотрахеальна) для забезпечення вільності дихальних шляхів. Використовується в періопераційному періоді для пацієнтів під наркозом і має різні показання в невідкладній медичній допомозі, включаючи гостру дихальну недостатність, погану оксигенацію або вентиляцію та ризик порушення дихальних шляхів.

Пам’ятайте інтубація – це найкращий метод відновлення дихальних шляхів, тому що повністю запобігає аспірації шлункового вмісту.

Серед наведених варіантів найбільш практичною є пункційна біопсія. Це мінімально інвазивний метод, який дозволяє отримати зразок тканини для гістологічного дослідження, яке, в свою чергу, дасть інформацію для встановлення діагнозу (доброякісне або злоякісне утворення) та визначить подальшу тактику лікування (хірургічне видалення, радіотерапію або хіміотерапію).

Наявність “чаш” Клойберга на оглядовій рентгенограмі черевної порожнини є патогномонічною рентгенологічною ознакою кишкової непрохідності. На рентгенограмі «чаші» виглядають як горизонтальні рівні з чіткими краями, утворюючи форму, схожу на чаші або склянки, де верхня частина – газ і нижня частина – рівень рідини, які накопичуються у розтягнутих кишкових петлях над місцем обструкції.

У пацієнта клінічна картина, характерна для епідуральної гематоми, тобто скупчення крові між внутрішньою поверхнею черепа і твердою мозковою оболонкою.
– Ключовим симптомом є первинна втрата свідомості з наступним періодом ясного стану (так званий “світлий проміжок”). Такий перебіг є суто характерним для епідуральної гематоми;
– Перелом скроневої кістки: переломи цієї області можуть пошкодити середню менінгеальну артерію, яка, в свою чергу, часто є причиною виникнення епідуральних гематом;
– Раптова втрата свідомості і дилятація зіниці свідчить про швидке наростання внутрішньочерепного тиску та здавлення окорухового нерва.

Найвірогіднішим діагнозом для новонародженої дитини, яка має набряклі повіки, гіперемовані кон’юнктиви та невелику кількість прозорих виділень з очей через 6 годин після народження, є хімічний кон’юнктивіт. Причина – реакція на очні краплі чи мазі, що застосовуються для запобігання гонококової або хламідійної інфекції у новонароджених (1% тетрацикліну гідрохлорид, 0,5% еритроміцинова мазь, 2,5% р-н повідон-йоду, 1% р-н нітрату срібла). Для виникнення бактеріальних інфекцій, наведених у варіантах, потрібен більш тривалий інкубаційний період (хоча б 2-5 днів), а дакріоцистит проявляється слізними виділеннями і запаленням в області медіального кута ока.

Загальмованість та повільні рухи немовляти після пологів пояснюються застосуванням промедолу під час пологів внаслідок його пригнічувальної дії на ЦНС дихальну систему. Правилььним рішенням є введення – налоксону, що блокує опіоїдні рецептори і швидко усуває пригнічуючий вплив промедолу.

Найбільш вірогідний діагноз у даному випадку – ювенільний ревматоїдний артрит, хронічне запальне захворювання, яке вражає дітей до 16 років і характеризується періодичними епізодами високої температури, поліартритом (запаленням багатьох суглобів), і можливими системними проявами. Типові клінічні прояви:
– гарячка до 40 С, що може зберігатись протягом тривалого періоду часу;
– поліартрит, здебільшого дрібних суглобів;
– біль у верхній частині груднини може свідчити як про залучення суглобів грудини в ревматичний процес, так і про плевроперикардіальні ускладнення.

Дифдіагностика:
– ревматизм асоціюється з попередньою стрептококовою інфекцією і включає мігруючий поліартрит, кардит, але немає тривалої гарячки до 40°C;
– токсичний синовіїт: Частіше зустрічається у молодших дітей і зазвичай пов’язаний з інфекцією верхніх дихальних шляхів, часто має гострий початок і швидко минає;
– cептичний артрит: зазвичай супроводжується сильною лихоманкою та інтенсивним болем у конкретному суглобі, потребує термінового хірургічного втручання;
– остеоартрит: вкрай малоймовірне захворювання у дітей, це дегенеративне захворювання суглобів, що частіше зустрічається у дорослих.

У дитини, хворої на стафілококову пневмонію, раптовий розвиток частого і поверхневого дихання можуть вказувати на розвиток пневмотораксу. Причиною його можуть бути некротизація запаленої альвеолярної тканини та в подальшому її раптовий розрив (наприклад, під час кашлю), внаслідок ччого відбувається надходження повітря в плевральну порожину.

Дихання за типом помірного інспіратоного видиху та біль в горлі клінічно свідчать про наявність гострого епіглотиту. У зв’язку з тим, що даний стан є потенційно загрозливим для життя, дитину потрібно госпіталізувати у відділення інтенсивної терапії та підготувати до екстреної оротрахеальної чи назотрахеальної інтубації та розпочати гтучну вентиляцію легень 100% киснем. Якщо ендотрахеальна інтубація виявилася невдалою, показане екстрене хірургічне втручання.

У дитини виникла мальротація кишечника – патологічний стан, при якому відбувається неправильний поворот і фіксація кишечника під час ембріонального розвитку. Це призводить до непрохідності кишечника, що проявляється:
– блюванням з домішками жовчі – характерний симптом для обструкції дванадцятипалої кишки;
– рентгенологічно: ознаки непрохідності кишечника та диспозиції його відділів.

Вчимось розрізняти пілороспазм та пілоростеноз.

Пілороспазм – це стан, який виникає на 2-5-му тижні життя, найчастіше пов’язаний із надмірним розвитком м’язів пілоруса та надмірною іннервацією пілоричного відділу шлунка. Характерно: сповільнення набору ваги (але не зупинка і не втрата!!!) та нормальною кількістю випорожнень.

Пілоростеноз виникає на 2-6 тиждень життя, характеризується багаторазовим рясним блюванням (фонтаном), порушенням водно-електролітного балансу (млявість, зниження кількості сечі) та зменшення кількості випорожнень. Обумовлене анатомічним звуженням м’язів пілоруса, супроводжується значним погіршенням стану дитини.

Анафілактоїдна пурпура (більш відомі назви – IgA-асоційований васкуліт, хвороба Шенлейна-Геноха) – це системний васкуліт, який характеризується запаленням дрібних судин, що призводить до утворення петехій, пурпури, артриту, болю в животі та уражень нирок. Основні симптоми наступні:
– Петехії та пурпура, зазвичай на нижніх кінцівках і сідницях, часто поширюються на верхні кінцівки та тулуб;
– Біль і набряк суглобів, найчастіше колінного та голілково-стопного;
– Біль у животі, який може супроводжуватися нудотою, блюванням і навіть кровотечами з шлунково-кишкового тракту;
– Гематурія та протеїнурія, у важких вападках – ниркова недостатність.

Синдром Ейзенменгера є серйозним ускладненням вроджених вад серця, при якому відбувається постійний необоротний підвищений тиск в легеневих артеріях, що призводить до зміни напрямку кровотоку через дефект серцевої перегородки (з ліво-направо на право-наліво). Це спричиняє змішування венозної та артеріальної крові і призводить до хронічного дефіциту кисню в організмі. Даний стан є абсолютним протипоказанням до виношування вагітності через:
– високий ризик виникнення у матері гострої серцевої недостатності із наступним набряком легень та тромбоемболічних ускладнень;
– високий ризик передчасних пологів;
– розвиток хронічної гіпоксії у плода, що може спричинити затримку розвитку або навіть внутрішньоутробну смерть.

У вагітних дійсно зростає потреба в інсуліні на пізній стадії вагітності, і для цього є наступні причини:
– Плацента виробляє гормони, такі як плацентарний лактоген, естроген, прогестерон і кортизол, які мають антагоністами щодо інсуліну. Вони сприяють підвищенню рівня глюкози в крові матері, щоб забезпечити достатній запас енергії для плода;
– На пізніх стадіях вагітності плід активно росте і розвивається, потребуючи все більше глюкози. Це збільшує загальне навантаження на організм матері щодо регуляції рівня глюкози в крові.

Тому у жінок, які мають цукровий діабет до вагітності, потреба в інсуліні може суттєво зрости на пізніх стадіях вагітності, і дозування інсуліну повинно бути відповідно скориговане.

Цефалексин є бета-лактамним антибіотиком з мінімальною тератогенною дією, тому його безпечно застосовувати під час вагітності. Інші препарати небажано застосовувати з наступних причин:
– тетрациклін: може викликати порушення розвитку кісток та зубів у плода;
– cульфаніламід: може вивільняти білірубін і спричиняти ядерну жовтяницю (білірубінова енцефалопатія);
– нітрофурантоїн: обмежене застосування у ІІІ триместрі вагітності у зв’язку з ризиком гемолітичної анемії у новонароджених;
– гентаміцин: може викликати ототоксичність та нефротоксичність у плода.

Ендометріоз є поширеним, доброякісним і хронічним захворюванням у жінок репродуктивного віку, яке характеризується поширенням ендометріальної тканини за межами матки.

Симптоми включають дисменорею, диспареурію, хронічний тазовий біль, безпліддя.

Лікування симптоматичне може включати в себе застосування знеболюючих і гормональну терапію або хірургічне видалення ендометріозної тканини.

Рак яєчника в пізніх стадіях, інфільтруючи суміжні органи, характеризується надзвичайно злоякісним перебігом з поганим прогнозом, масивним регіонарним та віддаленим метастазуванням. Тому видалення сальника, матки та обох яєчників з трубами є життєво необхідним заходом, оскільки перелічені органи можуть бути потенційно ураженими метастазами.

Даний тест абсолютно не коректний, але ми спробували зрозуміти логіку автора…

АМК (аномальна маткова кровотеча) – це діагноз виключення, коли всі ймовірно захворювання виключають, в тому числі рак, ендометріоз, гематологічні хвороби (хвороба Фон Вілебранда) та інші.

В данному тесті пацієнтці виключили вагітність (тобто, це не кровотеча причинена позаматковою вагітністю або викиднем), перенесла 2 вишкрібання (виключили онкологічне захворювання).
Якщо стан пацієнтки стабільний, а ступень крововтрати незначний – застосовують симптоматичне лікування.
Якщо пацієнтка нестабільна, втрачає багато крові, кровотечу не вдається купувати всіма іншими способами – проводять гістректомію, яка полягає на перев’язці великих судин, як наслідок кровотеча в таких випадках зупиняється, а для подальшої діагностики матку відправляють на гістологічне дослідження.

В даному тесті НЕ виключили всі можливі патології (в тому числі гематологічні причини АМК), варто пам’ятати гістректомія – це метод останнього вибору.

Найбільш вірогідна причина описаного стану у новонародженої дівчинки — це гормональна криза новонароджених. Він обумовлений впливом материнських гормонів, які потрапили до плоду через плаценту під час вагітності. Коли дитина народжується, естрогени певний час циркулюють в крові, проте регулярне надходження все ж припиняється, що викликає тимчасовий гормональний дисбаланс, що клінічно проявляється:
– набуханням та виділенням секрету з молочних залоз;
– набуханням вульви;
– кров ‘янистими виділеннями зі статевих шляхів.
Стан фізіологічних і не потребує лікування. Єдина рекомендація – ретельно дотримуватись гігієни статевих і молочних залоз дитини.

Дерматоміозит – це запальна міопатія, що проявляється проксимальною м’язовою слабкістю (важко встати, підняти руки) та шкірними проявами.

Клініка

1. Проксимальна м’язова слабкість
2. Геліотропна висипка навколо очей (тобто така, як з’являється під дією сонячних променів), так званий патогномонічний симптом «окулярів»
3. Папули Готтрона
4. Еритема над колінними суглобами (симптом «кобури»)
5. 

Усунення чинників виникнення хвороб, покращення умов життя населення, попередження захворювань – все це відноситься до первинної профілактики (тобто заходів, що застосовуються до виникнення того чи іншого захворювання.
Проведення реабілітаційних заходів відноситься до третинної профілактики, тобто  заходи, що застосовуються для пом’якшення наслідків вже минущої хвороби.
Вторинна ж профілактика – це заходи, що застосовується для попередження ускладнених форм захворювання, тобто вчасне виявлення хворих, проведення діагностики та лікування, недопущення переходу у хронічні форми.

Немовля – це дитина у віці від народження до 1-го  року життя. Тому для розрахування показника смертності немовлят педіатр повинен врахувати кількість померлих дітей до 1 року життя.

Серед наведених варіантів єдиним логічно правильним варіантом є вивчення структури звернень до  амбулаторно-поліклінічних закладів, адже, як правило, пацієнти звертаються за медичною допомогою під час настання гострої симптоматики тієї чи іншої хвороби.

На рак молочної залози вказують наступні моменти кейсу:
– наявність нечіткого болічного інфільтрату;
– втягнення соска молочної залози (надважлива ознака!!, оскільки при доброякісних утвореннях даний симптом відсутній);
– гіперемія та підвищення температури тіла може спостерігатись як при маститі,  так і при раку;
– погіршення самопочуття перед  місячними пояснюється гормональним впливом на злоякісну пухлину.

Для визначення рівнів поширеності захворювань заступник головного лікаря може застосувавати відносні величини, такі як екстенсивність, інтенсивність, співвідношення та наочність.

• 1) Показник інтенсивності характеризує рівень, частоту, поширеність явища у середовищі, де воно проходить та з яким органічно пов’язане.
• 2) Показники екстенсивності відображають питому вагу, структуру, розподіл, склад явища. Їх визначають у тому випадку, коли необхідно проаналізувати розподіл абсолютного числа явища на його складові частини.
• 4) Коефіцієнт співвідношення – співвідношення двох явищ, не пов’язаних між собою.
• 5) Показник наочності відображає зміни, які відбуваються з тим чи іншим явищем у часі, показує їх розбіжності на окремих територіях чи в різних групах населення. Він показує, у скільки разів або на скільки відсотків змінилося явище в динаміці, чи відрізняється за регіонами, не виявляючи при цьому розміру останнього.

Ключовою для діагностики гіпертрофії відділів серця та дефектів клапанів є ехокардіографія. Під час її виконання визначають товщину стінок та розміри лівого шлуночка, на основі. чого розраховується його маса, індекс маси міокарда та відносна товщина стінок, на основі чого ставиться діагноз.

Перелічені симптоми: порушення сну, зниження маси тіла, серцебиття, кардіалгія, втомлюваність, гіперплазія щитоподібної залози, екзофтальм – характерні для гіпертиреозу, зокрема для базедової хвороби (хвороби Грейвса). При даному захворюванні відбувається гіперпродукція гормонів щитовидної залози: тироксину та трийодтироніну за низької секреції гіпофізом тиреотропного гормону. Підвищена концентрація тиреоїдних гормонів, в свою чергу, діє на організм наступним чином:
1) Підвищення базального метаболізму, наслідком чого є зниження маси тіла та підвищений апетит;
2) Серцево-судинна система: тахікардія, збільшення серцевого викиду, кардіалгії через підвищене навантаження на міокард, артеріальна гіпертензія;
3) Нервова система: через підвищення активності симпатичної нервової системи виникають тремор, підвищена втомлюваність, дратівливість, безсоння;
4) М’язова слабкість через підвищений катаболізм м’язової тканини;
5) Підвищена пітливість, непереносимість спеки через підвищення теплопродукції.

Вузликовий поліартеріїт – це системний васкуліт, що характеризується запаленням і некрозом середніх та малих артерій, які призводять до утворення вузликових утворень (аневризм) і можуть викликати ішемію або інфаркт в уражених органах.

Синдромально дане захворювання проявляється наступним чином:
– підвищення температури тіла без з’ясованої етіології;
– суглобовий синдром (біль в попереку);
– бронхоспастичний синдром;
– втрата ваги
– абдомінальний синдром;
– нейропатія або міопатія;
– гломерулонефрит, неуточнена гематурія або АГ;
– шкірні зміни (виразки, ліведо, еритема або вузлики);
– ішемія міокарда у хворих молодого віку, коронарит.

Як просто запам’ятати терміни “екстенсивність”, “інтенсивність”, “співвідношення” та “наочність”?
– Екстенсивність – Певне явище/усі явища разом, причому явищами можуть бути захворюваність, народжуваність, смертність. Наприклад, відношення захворюваності на серцево-судинні захворювання до захворюваності на всі хвороби загалом є екстенсивним показником.
– Інтенсивність – Певне явище/кількість певних сталих об’єктів, причому сталим об’єктом зазвичай вважається певна кількість населення. Приклад: захворюваність на сечокам’яну хворобу/к-сть населення в певному місті.
– Співвідношення – Кількість об’єктів/кількість інших об’єктів, наприклад, забезпеченість населення лікарями – к-сть лікарів/кількість населення в певній місцевості.
– Наочність – Певний показник в Х році – певний показник в Y році (у відсотках) -> певний відсоток –> показник наочності (наприклад, захворюваність на грип в певній області у 2015 році становила 15%, а в 2016 році – 20%. Різниця між показниками у 5% і є показником наочності.

Наведених даних достатньо для визначення обороту (обігу) ліжка, що облислюється за формулою: число вибувших (виписаних + померлих) хворих/середньорічна кількість ліжок. Іншими словами, ця формула визначає, скільки в середньому хворих перебувало протягом року на одному лікарняному ліжку.

Забій нирки — це травматичне пошкодження ниркової тканини без розриву її капсули. Макроскопічно наявні крововиливи, мікротромбози. Клінічно хворий відзначає біль у ділянці забою, а в загальному аналізі сечі виявляють мікрогематурію. На рентгенограмі чашечково-мискова система нирки має нормальне зображення. За відсутності інших пошкоджень стан хворого задовільний, і функціональна здатність нирок не порушена.

Ювенільні маткові кровотечі – це всі циклічні та ациклічні дисфункціональні кровотечі, що тривають від початку менархе до віку статевої зрілості, причинами яких є функціональні зміни в гіпоталамо-гіпофізарній системі, недостатність лютеїнової фази менструального циклу, функціональна незрілість стероїдогенезу в яєчниках:
– оскільки при гінекологічному огляді об’єктивної патології не виявлено, ми трактуємо дану кровотечу як дисфункціональну;
– клінічна картина характеризується тривалими (> 7 днів) періодами кровотечі різної інтенсивності та порушенням інтервалу між ними (найбільш типовою є поява кров’янистих виділень через 12-16 днів після останньої менструації або після тривалої її затримки до 1,5-2 міс).
– кровотечі, що тривали 2 роки, призвели до виникнення постгеморагічної анемії (Hb – 70 г/л).

Цукровий діабет 1 та 2 типу мають фундаментальну різницю у патогенезі:
– при цукровому діабеті 1 типу внаслідок дії генетичних факторів та навколишнього середовища (часто пов’язані з попередньою вірусною інфекцією) виникає аутоімунна відповідь із виробленням аутоантитіл , наприклад, антитіла до декарбоксилази глутамінової кислоти ( анти-GAD), антитіла до цитоплазми острівцевих клітин ( анти-ICA ) → прогресуюче руйнування β – клітин в острівцях підшлункової залози → абсолютний дефіцит інсуліну → зниження поглинання глюкози в тканинах;
– при цукровому діабеті 2 типу виникає периферична інсулінорезистентність внаслідок центрального ожиріння та зниження клітинного поглинання глюкози, а також дисфункція β – клітин підшлункової залози.
Звідси випливає, що одним із методів диференціації цих двох станів є визначення рівня антитіл до острівцевих клітин як провідної ланки патогенезу ЦД1. Якщо результат позитивний – діагноз ЦД1 підтверджується.

Серед наведених у варіантах патологій саме остеоміліт буде характеризуватись і гострим перебігом, і запальним процесом із вираженими місцевими (різкий біль у гомілці, наявність деструктивних вогнищ, реактивне запалення окістя) та загальними ознаками запалення (сильна лихоманка).

Дані, наведені в тесті (анемія, тромбоцитопенія, наявність бластів), свідчать про мієлодиспластичний синдром невідомої етіології. Для уточнення діагнозу необхідна стернальна пункція з наступним взяттям матеріалу на гістологію, визначення імунофенотипу (імуногістохімія, проточна цитометрія), цитогенетичне та молекулярне дослідження.

Стенозуючий папіліт – неспецифічне запалення великого дуоденального сосочка, яке призводить до розвитку його стенозу, внаслідок чого порушується відтік жовчі та панкреатичного соку із загальної жовчної та панкреатичної протоки відповідно. В такому випадку застосовується ендоскопічна папілосфінктеротомія – проводиться з метою розширення отвору загальної жовчної протоки (фатерового сосочка) і/або головної панкреатичної протоки для поліпшення відтоку жовчі і панкреатичного соку. Ця процедура зазвичай виконується за допомогою ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії.

Важкість праці характеризується рівнем загальних енергозатрат організму або фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальною кількістю стереотипних робочих рухів, величиною статичного навантаження, робочою позою, переміщенням у просторі. Оскільки робота полягає у розвантаженні вагонів, робимо висновок, що важкість потрібно оцінювати по масі вантажу, що переміщується працівниками. При ІІІ ступені важкості роботи, маса вантажу повинна становити 30-35 кг для чоловіків і 7-15 кг для жінок.

Якщо при температурах нижче нуля повітря, що вдихається через ніс, не нагрівається до необхідної температури, рухливість волоскових клітин, які захищають від попадання подразників і патогенних мікроорганізмів, може бути порушена, що в результаті може призвести до розвитку інфекції. Також холодне повітря може стати причиною скорочення та звуження дихальних шляхів, через що можуть виникнути проблеми з диханням

Діоксид сірки (SO2), що надходить в атмосферу при згорянні палива, містить сірку, викликає ураження верхніх дихальних шляхів, так як легко розчиняється в слизу рото- і носоглотки, гортані, трахеї, а при постійному впливі SO2  на органи дихання можливий розвиток ураження нижніх відділів дихальної системи з розвитком гострих та хронічних бронхітів, бронхіальної астми.
При взаємодії SO2  з водяною парою та зависями утворюється вторинні забруднювачі, такі як сірчана кислота та її солі, які потрапляючи у легені, здатні порушувати цілісність легеневої тканини.

При нефротичному синдромі в результатах дослідження спостерігаються наступні клінічні та лабораторні зміни:
– масивна протеїнурія (наявність у сечі білка більше 3,5 г на добу);
– циліндрурія (конгломерати з білків або клітинних елементів);
– еритроцитурія;
– олігурія;
– підвищення питомої ваги сечі;
– гіпопротеїнемія внаслідок масивної втрати білка, гіперхолестеринемія;
– набряки внаслідок зниження онкотичного тиску.

Для розпізнання малярії потрібно пам’ятати наступні моменти:
– типовий епідеміологічний анамнез: хворий перебував в країнах із жарким кліматом (країни Африки, Латинської Америки, Південної Азії);
– напади гарячки, що характеризуються строгою періодичністю та чергуються із стадіями ознобу та потовиділення;
– гепатоспленомегалія, жовтяниця як одні з найчастіших проявів, зумовлені гемолізом та розмноженням малярійних плазмодіїв

Згідно наведених даних, у пацієнтки затримка частини плаценти. В такому випадку застосовується ручна ревізія порожнини матки з наступним відділенням тканин плаценти, що залишилась в порожнині матки під в/в знеболенням. Для запобігання септичним ускладненням застосовуються антибіотики (пеніцилінового, цефалоспоринового ряду).

Оскільки є прямий показ до накладення циркулярного шва (серкляжу) на шийку матки (2 попередні невиношування вагітності та вкорочення шийки матки), хірургічний метод лікування істміко-цервікальної недостатності є достатньо виправданим. Серкляж виконується двома варіантами: вагінальний (є кращим варіантом через меншу кількість ускладнень; найпопулярнішим є метод Макдональда, тобто накладення шва без дисекції тканин) та трансаабдомінальний (більш важкий у виконанні, має більше ускаднень, але корисний, якщо 2 попередні спроби вагінального серкляжу були невдалими).

Аналіз дитячої смертності вимагає використання ряду показників, які допомагають оцінити рівень смертності серед дітей у певній популяції та виявити можливі причини. Районний педіатр, аналізуючи дитячу смертність, ймовірно, використовує такі основні показники:
– смертність дітей до 1 року за віком: рання неонатальна смертність, неонатальна смертність, пізня  неонатальна смертність, постнеонатальна  смертність, перинатальна смертність, показник мертвонароджуваності;
– смертність дітей за статтю;
– аналіз основних причин дитячої смертності (інфекційні захворювання, вроджені аномалії, травми тощо).

Вся необхідна для визначення загальної захворюваності інформація знаходиться у статистичному талоні для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів (форма №025/2о), де вноситься наступна інформація: паспортні дані хворих, дільниця (сімейного лікаря, терапевтична, педіатрична), заключний діагноз та його кодування, наявність пільг, захворювання, що виявлені при звернені за лікуванням/при профілактичному огляді.

Основна ознака, яка виділяє трахеїт над іншими патологіями, наведеними у варіантах, є відсутність хрипів (при бронхітах та пенвмонії вони, як правило, наявні). Решта симптомів – це неспецифічні прояви вірусного запального процесу в дихальних шляхах: помірна гарячка, нежить, сухий кашель, кволість, зниження апетиту, лейкопенія та лейкоцитоз у ЗАК.

Токсичний епідермальний некроліз (синдром Стівенса-Джонсона) – рідкісна імуноопосередкована шкірна реакція, яка призводить до значного відшарування епідермісу та характеризується високою смертністю. У 80% випадків тригером даного захворювання є прийом лікарських препаратів (у кейсі це аспірин).

Клінічно захворювання має стадійний перебіг:

1) Продромальна фаза (починається через 1–3 тижні після прийому ліків): висока температура, нездужання , біль у горлі , міалгія та/або артралгія;

2) Ураження шкіри та слизових оболонок (з’являються через 1–3 дні після появи продромальних симптомів):

• а) спочатку з’являється еритематозний висип,
  • б) далі виникають везикули та булли, характерний позитивний симптом Нікольського (відшарування епідермісу у відповідь на незначне поверхневе подразнення шкіри);
    • в) великий епідермальний некроз на всю товщину та відшарування (схоже на великі поверхневі опіки),
      • г) загоєння шляхом повторної епітелізації.

Дані, наведені в кейсі, дозволяють запідозрити у пацієнти системний червоний вовчак:
– частіше хворіють жінки дітородного віку;
– типові конституційні симптоми: втомлюваність, гарячка, втрата ваги;
– біль в суглобах вказує на розвиток поліартриту (при СЧВ найчастіше вражає суглоби пальців, зап’ясткові та колінні суглоби);
– гіперемія обличчя (вірогідно, у вигляді метелика);
– синдром Рейно; 
– характерне для аутоімунних процесів високе ШОЕ.
При клінічній підозрі на СЧВ основним дослідженням є антитіла до двохспіральної нативної ДНК, що мають високу специфічність (99,2%), а їх відсутність свідчить проти діагнозу СЧВ (позитивні у >90 % хворих).

Для вирішення даного тесту необхідно запам’ятати анатомічну різницю між прямою та косою пахвинними килами:
– пряма: виникає медіальніше від глибокого пахвинного кільця, проходить через слабке місце в задній стінці пахвинного каналу в області пахового (гесельбахового) трикутника; медіальніше від сім’яного канатика і не проходить через пахвинний канал разом з ним.
– коса: виходить через глибоке пахвинне кільце, проходить через весь пахвинний канал і може виходити через поверхневе пахвинне кільце; латеральніше від сім’яного канатика і зазвичай знаходиться всередині нього, коли рухається вниз через пахвинний канал.

Для купірування нападів шлуночкової пароксизмальної тахікардії дійсно використовуються антиаритміки Ib класу (лідокаїн), основним механізмом дії яких є блокування натрієвих каналів, сповільнюючи проведення переважно у міокарді шлуночків (на міокард передсердь вплив мінімальний). Проте є важливий нюанс: лідокаїн призначається дітям з 12 років, а вік дитини в тесті – всього 5 років. Тому препаратом вибору у даному випанду є аденозин – антиаритмік V класу, дія якого полягає у  відкритті калієвих каналів та зменшенні кальцієвого потоку в клітини, що призводить до сповільнення передачі електричних імпульсів у серці.

Основними підказками для виявлення перфорації виразки шлунку є наступні явища:
– раптовий біль в епігастрії, що швидко поширився на весь живіт, симптоми «гострого живота» – ознаки перфорації стінки шлунка з виходом його вмісту в черевну порожнину;
– серповидне просвітлення під куполом діафрагми на рентгенограмі – виникає через поступлення в повітря в черевну порожнину через перфоративний отвір.

Еритремія (більш сучасна назва – справжня поліцитемія) – це хронічне мієлопроліферативне новоутворення, що призводить до еритроцитозу з/без збільшення кількості гранулоцитів і тромбоцитів. Основні клінічні особливості:
– Неспецифічні симптоми: втома , труднощі зосередження, безсоння , біль у животі
– Конституційні симптоми : втрата ваги, пітливість
– Тріада синдрому гіперв’язкості (характеризується неможливістю вільного току крові по артеріях): кровотечі на слизових оболонках , неврологічні симптоми та зміни зору;
– Повнокров’я: почервоніле обличчя з фіолетовим відтінком; синюшні губи
– Свербіж, що зазвичай посилюється, коли шкіра контактує з теплою водою (аквагенний свербіж).
– Гіпертонія;
– Спленомегалія: проявляється раннім відчуттям насичення та дискомфортом у животі; рідше гепатомегалія.

Нападоподібне побіління кінчиків пальців, що розвивається при охолодженні, наводить на думку про синдром Рейно, що характеризується характеризується схильністю до рецидивуючого епізодичного звуження кровоносних судин пальців кистей і стоп. Препаратами вибору є блокатори кальцієвих каналів, зокрема ніфедипін, які діють як дилятатори дрібних артерій та артеріол, тим самим запобігаючи розвитку пароксизмального вазоспазму.

Існують 3 групи показників здоров’я:
– прямі показники: фізичний розвиток, психічний розвиток, стоматологічне здоров’я, репродуктивне здоров’я, духовне здоров’я;
– непрямі показники, або ж показники втраченого здоров’я, які будуть особливо цікавити лікаря у зв’язку з його діяльністю: захворюваність населення, стійка втрата працездатності (інвалідність), демографічні показники (народжуваність, смертність, природний приріст);
– ключові показники здоров’я: смертність немовлят, материнська смертність, очікувана середня тривалість життя в XXI столітті, витрати на охорону здоров’я не нижче 6% ВВП, якість продуктів харчування, доступність та якість чистої води.

Тест із неактуальною відповіддю. Справа в тому, що кріопреципітат для терапії кровотеч при гемофілії – препарат із обмеженим застосуванням, бо не дає змоги досягти необхідного рівня гемостазу, часто дає посттрансфузійні реакції і дозволяється тільки в умовах трансфузіологічного стаціонару (і то дуже нечасто). Зараз актуальними як при екстреному, так і профілактичному лікуванні гемофілії застосовуються рекомбінантні концентратори факторів згортання крові (у випадку гемофілї А – октанат, імунат, альфант).

Симпатоадреналовий криз представляє собою загострення нейроциркуляторної дистонії, стану, який як нозологічна одиниця застосовується тільки на теренах колишнього СНД (зараз дана «патологія» відходить у минуле). Як патогенетичне лікування кризу застосовуються бета-адреноблокатори (обзідан, він же пропранолол, бісопролол), що усувають його типову симптоматику: тахікардія, перебої в роботі серця, підвищення АТ, головний біль, озноб з тремором тіла.

Характерні анамнестичні дані (часто хворіла на стрептококові ангіни, як наслідок – аутоімунне ураження ниркових клубочків) та клінічні прояви (набряки, сеча кольору м’ясних помиїв, артеріальна гіпертензія) вказують на розвиток гострого постстрептокового гломерулонефриту з нефритичним синдромом. Зміни сечі при даному захворюванні наступні:
– помірна протеїнурія (не така значна, як при нефротичному синдромі);
– висока гематурія;
– циліндрурія (типова для будь-якої форми гломерулонефриту).

Вказані симптоми вказують на можливе ускладнення у вигляді перфорації стравоходу та розвитку медіастиніту. Під час проковтування риб’яча кістка пошкодила стінку стравоходу, що призвело до інфекційного процесу в середостінні. Додатково на це вказують:
– Гострий біль за грудниною: спочатку викликаний травмою від кістки, потім ускладнений перфорацією стравоходу;
– Підвищення температури тіла та погіршення стану вказують на інфекційний процес (медіастиніт).
– Підсилення дисфагії може бути наслідком запального процесу та набряку в ділянці стравоходу і середостіння.

Апоплексія яєчника – це раптовий розрив яєчника з наступним крововиливом у тканину яєчника та/або в черевну порожнину. Останнє пояснює слабопозитивний симптом подразнення очеревини (є кров в черевній порожнині, проте запальний процес ще не розвинувся), а також тахікардію, блідість та знижений АТ.
Позаматкова вагітність та аборт що розпочався виключаються через нещодавну менструацію; фіброматозний вузол, що народжується, легко виключається гінекологічним обстеженням (наявність вузла в шийці матки). При кишковій непрохідності ж біль рідко має раптовий характер, а більше поступовий, переймоподібний, із розвитком затримки випорожнень та газів.

В даному кейсі жовтяницю після розпаду еритроцитів, що містяться в крові кефалогематоми, потрібно диференціювати з:

– фізіологічною жовтяницею: з’являється орієнтовно через 36 годин після народження, не супроводжується порушенням загального стану;

– гемолітична хвороба новонароджених: при Rh+ крові дитини та Rh- крові матері може наступити резус-конфлікт, але лише при наступній вагітності (в умові вагітність перша), відсутні об’єктивні ознаки анемії;

– атрезія жовчовивідних шляхів: характеризується гіпербілірубінемією за рахунок прямого білірубіну;

– фетальний гепатит: немає об’єктивних даних ураження печінки.

Додатково вказано на наявність у дитини ністагму та симптому Грефе (сонця, що заходить), що є ознаками синдрому підвищення внутрішньочерепного тиску, що розвинувся внаслідок черепно-мозкової травми.

Важливими симптомами перфорації матки є проникнення інструмента (зонд, розширювач, кюретка) на глибину, значно більшу за довжину порожнини матки, витягнення через перфораційний отвір сальника, петель кишок; різка зміна стану хворої (гострий біль, шок і внутрішня кровотеча). При перфорації матки або за підозри на неї тактика полягає в негайному припиненні всіх подальших маніпуляцій та невідкладному оперативному втручанні. Залежно від виразності дефекту або застосовують консервативно-вичікувальну тактику, або проводять хірургічне втручання залежно від очікваного розміру перфорації, залучення інших органів (ушивання перфоративного отвору, ампутацію/екстирпацію матки).

В кейсі надано дані про перенесене респіраторне захворювання (ймовірно, стрептококового генезу) та 2 великі критерії ревматичної лихоманки: артрит великих суглобів (асиметричний, з набряком та почервонінням суглобів) та кардит (послаблені тони серця, м’який систолічний шум на верхівці). Оскільки основним пусковим фактором ГРЛ є перенесена стрептококова інфекція, внаслідок чого розпочинається синтез аутоантитіл, одним із діагностичних критеріїв є визначення антистрептококових антитіл, одним з яких є антистрептолізин-О (АСЛ-О).

Описані симптоми вказують на можливу трубну вагітність, що ускладнилась розривом маткової труби та внутрішньою кровотечею. На це вказують:
– Раптовий біль у нижній частині живота;
– Знепритомнення та слабкість, що можуть бути наслідком внутрішньої кровотечі;
– Відсутність менструації як вірогідна ознака вагітності.
– Гемоглобін 106 г/л – анемія, яка може бути наслідком крововтрати.
– Пульс 120 уд/хв. та артеріальний тиск 80/50 мм рт.ст. як прояви геморагічного шоку;
– Болісність та симптоми подразнення очеревини внизу справа – вказують на внутрішньочеревну кровотечу.

Для підтвердження діагнозу необхідно негайно провести ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого тазу, яке допоможе виявити ектопічну вагітність і наявність вільної рідини в черевній порожнині (ознака кровотечі). Це невідкладний стан, що вимагає термінового хірургічного втручання для зупинки кровотечі та усунення ектопічної вагітності.

В даному кейсі вірогідний діагноз епідемічного висипного тифу, спричиненого рикетсіями (Rickettsia prowazekii). Ця хвороба часто зустрічається серед людей з низьким рівнем гігієни, таких як особи без постійного місця проживання. Основні характеристики, які вказують на епідемічний висипний тиф, включають:
– Підвищення температури тіла до 39-41 С;
– Розеолезно-петехіальний висип на тулубі та внутрішніх поверхнях кінцівок;
– С-м «кролячих очей» та «п’яного обличчя»;
– C-м Говорова-Годельє – поштовхоподібні рухи язика при спробі висунути його з рота;
– Гепатоспленомегалія;
– Тахікардія, артеріальна гіпотензія;
– Порушений психічний стан: ейфорія, збудження, дратівливість, погіршення когнітивних функцій.

Описані симптоми вказують на можливу наявність аневризми черевної аорти. Аневризма черевної аорти є розширенням аорти в черевній порожнині, яке може бути пальпованим як пухлиноподібне утворення, що пульсує і супроводжується систолічним шумом при аускультації. Додаткова симптоматика: біль в попереку, ішемія периферичних судин, що відходять від черевної аорти.

Свербіж, що посилюється ввечері, тривалий перебіг захворювання, типовий парно-папульозний висип, що вкритий кров’янистими кірочками та лінійні розчухування є типовими симптомами корости. Діагноз, як правило, ставиться клінічно. В сумнівних випадках застосовують дерматоскопію, мікроскопічний огляд шкіри та гістологію зішкрібу шкіри (має низьку чутливість).

Облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера) є запальним неатеросклеротичним вазооклюзійним захворюванням, що вражає дрібні та середні судини кінцівок.
– Частіше хворіють чоловіки віком < 45 років, що споживають тютюнові вироби;
– Клінічно: ознаки ішемії кінцівок: біль в ногах під час ходіння, холодна шкіра ніг, знижений тургор, гіпертрихоз, зниження пульсації;
– Часто розвивається феномен Рейно;
– Функціональні проби мають лише історичне значення, зараз не застосовуються;
– Діагностика заснована на клінічних та епідеміологічних даних, можливе застосування ангіографії.

Згідно класифікації, до ІІІ групи здоров’я відносяться діти, які страждають хронічними захворюваннями в стані компенсації (в нашому випадку – компенсований хронічний бронхіт), зі збереженням функціональних можливостей організму.

Хронічний мієлолейкоз – захворювання, що полягає у проліферації мієлоїдного ростка, проте, на відміну від гострого мієлоїдного лейкозу, зберігається певна диференціація незрілих форм нейтрофілів. Це і відображається в загальному аналізі крові, що є основною підказкою для постановки попереднього діагнозу: нейтрофільний лейкоцитоз (може досягати 700 г/л), зсув лейкоцитарної формули вліво, що включає промієлоцити, мієлоцити, метамієлоцити, інколи еритробласти. Урати в сечі можуть з’являтися через підвищений рівень пуринів в організмі, що є наслідком підвищеного розпаду клітин крові.

• Дефект міжпередсердної перегородки
• Невеликий просвіт: асимптоматичний
• Великий просвіт:
  • Затримка фізичного розвитку
  • Частий пульс (скидання під час діастоли в ЛА)
  • Збільшення розміри серця
  • Посилена верхівкова пульсація
  • Тремтіння – 2 міжребер’я зліва, іррадіює вгору до лівої ключиці
• Аускультативно:
  • Класичний “машинний” систоло-діастолічний шум у 2-му або в 3-му міжребер’ї зліва (так як і в систолу і в діастолу кров рухається через дану протоку)

Згідно наведеної клініки (рухомий конкремент, червоподібні кров’яні згустки із сечею) підозрюємо сечокам’яну хворобу. Першочерговим дослідженням для виявлення конкременту та ступеня розширення сечовивідних шляхів є УЗД нирок та сечовивідних шляхів через свою високу точність, швидкість, доступність та відсутність потреби у введенні контрасту

Згадаємо належний щомісячний приріст маси тіла дитини в 1-му році життя: 600 г в 1-ий місяць життя, 800 г – на другий. Підрахуємо: 3500 г + 600 г + 800 г = 4900 г, тобто та ж маса тіла, що вказана в тесті. Робимо висновок: маса тіла відповідає вікові.

Осередок D.latum (збудника дифілоботріозу) – це прісноводні водойми (річки, озера), куди вони потрапляють разом з нечистотами тварин та людей. Далі яйця гельмінта потрапляють в організм прісноводних рачків (циклопи, дафнії), яких потім поїдають хижі прісноводні риби (щука, окунь, йорж, короп та ін.), при вживанні в їжу яких уже інфікується людина, яка є остаточним хазяїном

На правець в даному випадку вказують:

– типовий епідеміологічний анамнез: травмування ділянки ступні, після чого проникнення в рану спор збудника правця – Clostridium tetani;

– характерні клінічні прояви, спричинені екзотоксином збудника (тетанотоксином): спочатку утруднене відкриття рота та дисфагія, далі гіпертонус м’язів живота, спини, потилиці, опістотонус (дугоподібне вигинання хребта зі згинанням верхніх кінцівок та розгинанням нижніх), надалі – генералізовані судоми та зупинка дихання, що можуть бути викликані найменшим зовнішнім подразником.

Перенесений гострий панкреатит в анамнезі свідчить про його хронічну течію. Симптом Ортнера, який взагалі характерний для холециститу, пояснюється синдромом стиснення сусідніх органів (жовчного міхура та жовчовивідних шляхів) за рахунок набряку підшлункової залози. Той же механізм у жовтяниці, що виникає приблизно в 10% випадків. Симптом Губергріца-Скульського – це болісність в зоні, що відповідає проекції тіла підшлункової залози. Вимірювання діастази на даний момент – в Од/л, норма становить до 125 Од/л.

Основна характеристика, яка вирізняє грип серед інших респіраторних вірусних захворювань – переважання інтоксикаційного синдрому над катаральним. Дійсно, в тесті на перший план виходять наступні клінічні прояви: гарячка, адинамія, головний біль в скронях та в ділянці орбіт, ломота в тілі. Серед катальних проявів вказаний лише запальний процес в ротоглотці, а нежить відсутній взагалі (що є типовим для переважної більшості клінічних випадків грипу). Респіраторний мікоплазмоз та пневмонія – ураження легень, об’єктивних ознак чого в тесті ми не знаходимо; локалізована менінгеальна інфекція уражає переважно назальні шляхи, а при парагрипі домінують катаральні прояви та можливий розвиток несправжнього крупу.

Тривала слабкість, біль в грудній клітці, кашель, виділення харкотиння з прожилками крові може бути характерно як для туберкульозу, так і для раку. Проте вогнище високої інтенсивності та зв’язок утворення із середостінням (може свідчити про розвиток метастазів у лімфовузли середостіння) однозначно вказує на рак легень.

Доказова база загартовування є досить бідною, оскільки доведено, що загартовування не допомагає уникнути переохолодження, обмороження або знизити ризик отримання інфекційних або вірусних захворювань. Для підтримання здоров’я достатньо багато часу проводити на свіжому повітрі і вести активний спосіб життя, і жодні почергові обливання гарячою і холодною водою дітям не потрібні.

Оперізуючий лишай (герпес) – це інфекція, спричинена вірусом герпесу людини ІІІ типу та характеризується гарячкою, появою везикулярного висипу по ходу запалених нервових волокон (на обличчі – найчастіше по ходу трійчастого нерва) та болем в ураженому дерматомі (часто біль виникає ще до появи висипу). Елементи висипу, подібно до вітряної віспи, проходять стадії пляма → папула → везикула (при передчасному пошкодженні утворюються ерозії) → пустула → кірочка, після чого настає пігментація.

Вроджена інтоксикація ртуттю була описана в середині ХХ століття як хвороба Мінімата – захворювання, яке пов’язували із потраплянням стічної води з виробництва ацетальдегіду та вініхлориду, що містили ртуть, у однойменну затоку. Було доведено зв’язок появи захворювань у новонароджених дітей із вживанням матерями морепродуктів, виловлених у затоці. У дорослих потерпілих спостерігались оніміння у кінцівках та ділянці рота, розвитку сенсорних розладів, утруднення рухів рук, а в новонароджених – атрофія головного мозку та мозочка, ідіотія та сліпота (часто симптоми нагадували дитячий церебральний параліч).

Доцільність та оптимальність централізовано-блочного типу забудови є комбінування переваг децентралізованого та централізованого типів. З одного боку, перевагою централізованого типу є розташування більшої частини відділень (наприклад, адмінкорпус, терапевтичне, хірургічне) в одному багатоповерховому приміщені, що значно полегшує внутрішньолікарняну логістику. З іншого боку, є необхідність побудови окремих відділень (наприклад, інфекційного) у вигляді малоповерхових павільйонних приміщень, що полегшує запровадження лікувально-охоронного режиму і запобігає виникненню внутрішньолікарняних інфекцій.

Тромбоемболія легеневої артерії є частим ускладненням тромбофлебіту пішкірних вен (також тромб під час операції може потрапити у кров’яне русло), що клінічно проявляється наступним чином:
– Гострий початок симптомів;
– Задишка;
– Тахікардія та тахіпное;
– Раптовий плевритоподібний біль у грудній клітці;
– Кашель і кровохаркання;
– Розширення яремної вени, симптом Куссмауля.

Кріопреципітат – це фракція кріоглобулінів, отримана з 1 дози СЗП і загущена до об’єму ≈20‑30 мл. Містить фактор VIII (>70 МО/дозу), фактор Віллебранда (>100 МО/дозу), фібриноген (≥140 мг/дозу), фактор XIII і фібронектин. Дозування: 1 доза/10 кг маси тіла.

!!!Важливо, відсутній 9 фактор (який відсутні при гемофілії В), не лікуємо гемофілію В!!!

В даному випадку найбільш доцільно оцінити коефіцієнт природнього освітлення, оскільки в період з 9.00 до 15.00 це величина, яка характеризує ефективність використання природного світла в приміщеннях. Він визначає відношення освітленості на робочій поверхні всередині приміщення до освітленості зовнішньої горизонтальної поверхні, яка освітлюється світлом неба без врахування прямого сонячного світла.

З огляду на описані симптоми у чоловіка, провідним психопатологічним синдромом є депресивний синдром. Депресивний синдром характеризується зниженим настроєм, тривогою, порушеннями сну, суїцидальними думками, психомоторною загальмованістю (як-то довге сидіння в одній позі, тихе і монотонне мовлення), а також виразом страждання, болю та страху. Ці прояви є типовими для депресії, яка може бути вторинною на тлі хронічного соматичного захворювання, такого як ішемічна хвороба серця.

Основою лікування ревматоїдного артриту залишається антинеопластичний засіб, імунодепресант та аналог фолієвої кислоти метотрексат в дозі 20-30 мг/тиждень.

Дія препарату полягає у наступному:
– Метотрексат пригнічує імунну систему, зменшуючи активність імунних клітин, які викликають запалення в суглобах. Він інгібує фермент дигідрофолатредуктазу, що знижує синтез похідних пурину та піримідину, необхідних для проліферації клітин.
– Препарат знижує рівень прозапальних цитокінів, таких як фактор некрозу пухлин (TNF-α) та інтерлейкіни, що допомагає зменшити запалення в суглобах.
– Зменшення синтезу ДНК і РНК, тим самим гальмування проліферації клітин, в тому числі тих, як беруть участь у запальному процесі.

Перед початком та під час лікування метотрексату необхідний контроль ЗАК із лейкоцитарною формулою, АЛТ, АСТ, білірубіну, креатиніну, сечовини, а також постійний прийом фолієвої кислоти через 24 години після отримання дози препарату.

В цілому тест на запам’ятовування. Необхідно вивчити характерні аускультативні ознаки мітрального стенозу:
– гучний, «ляскаючий» І тон,
– раннє клацання діастолічного відкриття;
– діастолічний затихаючий (decrescendo) шум низької частоти з пресистолічним підсиленням.

Саме по собі важке ураження нирок при системній склеродермії є доволі рідкісним явищем, проте у 5-10% хворих може виникнути склеродермічний нирковий криз, що характеризується швидкопрогресуючою артеріальною гіпертензією (часто із сильним головним болем, судомами, порушенням зору, виникненням лівошлуночкової серцевої недостатності), а також олігуричною нирковою недостатністю. У 50% випадків даний стан потребує госпіталізації у ВІТ та замісної ниркової терапії.

У дитини 2 компоненти із тріади Грега, характерної для краснухи: катаракта (один із варіантів порушення зору) та вроджена вада серця. Аномалії ЦНС є також частим явищем, особливо характерними є мікроцефалія, розумова відсталість, розлади поведінки, енцефалографічні аномалії, менінгоенцефаліт. На додачу – типова клініка краснухи у матері – незначна інтоксикація, збільшення лімфовузлів (переважно потиличних) та дрібноплямистий висип.

Як аміноглікозид гентаміцин, так і триметоприм/сульфаметоксазол є нефротоксичними препаратами, які виводяться з організму нирками (гентаміцин – у незміненому вигляді, триметоприм/сульфометоксазол – у вигляді метаболітів). Комбінація цих препаратів буде потенціювати їхню нефротоксичну дію, і, як наслідок, спричиняти гостру ниркову недостатність, тому вводити їх разом за наявності хронічної хвороби нирок категорично не рекомендується.

Піопневмоторакс – захворювання плеври, що розвивається при одномоментному надходженні гною та повітря в плевральну щілину з деструктивних легеневих вогнищ. Таким вогнищем у наведеного хворого є абсцес правої легені. Клінічно даний стан проявляється:
– різким сильним болем в ураженій половині грудей,
– раптовим нападом кашлю,
– вираженою задишки, короткочасним апное,
– наростаючою блідістю і ціанозом шкірних покривів і слизових оболонок,
– виділенням холодного липкого поту,
– різкою гіпотонією (до 50-70 мм.рт.ст), ниткоподібним пульсом

У даного пацієнта спостерігається клінічна картина І стадії локальної вібраційної хвороби (початкових явищ):
– різкий біль та відчуття оніміння пальців рук, підвищена дратівливість, швидка втома;
– знижений поріг вібраційної і больової чутливості по дистальному типу (в ділянці фаланг);
– поширно виражені розлади чутливості у вигляді гіпер- або гіпостезії;
– можливі незначні зміни трофіки м’язів плечового поясу;
– при капіляроскопії – картина незначного спастичного стану капілярів нігтьового ложе.

Основні симптоми гіперкаліємії (підвищення концентрації калію у сироватці ˃5,5 ммоль/л):
– зі сторони м’язової системи: м’язова слабкість, паралічі, парестезії;
– ЕКГ-критерії: підвищення амплітуди і звуження зубців Т, скорочення інтервалів QT розширення комплексів QRS, сплощення зубців Р, подовження інтервалу PQ;
– нудота , блювота , діарея.
Важливо також враховувати супутнє захворювання (внасладок важкої хронічної хвороби нирок порушується виведення калію з сечею) та порушення хворим питного (вживав мало рідини) та дієтичного режимів (вживання продуктів з великим вмістом калію).

На наявність тромбоцитопенічної пурпури вказують значна тробоцитопенія, порушення первинного гемостазу (підвищена тривалічть кровотечі за Дюком, позитивна проба щипка та джгута), відсутність порушень вторинного гемостазу (нормальний час зсідання за Лі-Уайтом). Анемія легкого ступеня є наслідком мерорагій та крововиливів.

У роділлі наявна висока промежина та натягування тканини під час прорізування голівки плоду (блідість промежини), що може призвести до її розриву. Щоб запобігти цьому уксладненню, застосовується епізіотомія, тобто хірургічна процедура, при якій робиться розріз у промежині, в області між піхвою та анусом,  щоб розширити вхід у піхву та полегшити проходження дитини через пологові шляхи.

Основними симптомами, які наводять нас на черевний тиф, є поодинокі розеоли, розташовані переважно на боковій поверхні живота, а також інтоксикаційний синдром, розвиток закрепів (внаслідок пригнічувальної дії токсинів S. Typhi на вегетативну іннервацію кишківника, особливо на сплетення Мейснера та Ауербаха)

Симптоматика гіпоглікемії новонароджених проявляється лише у важких випадках, і певним чином дійсно схожа на симптоматику сепсису. Основними симптомами є:
– адренергічні прояви: потовиділення, тахікардія, загальна слабкість, поганий апетит;
– нейроглікопенічні прояви: судоми, кома, ціанотичні епізоди, дихальна недостатність, апное.

Згідно класифікації, тяжкі тілесні ушкодження (до яких також відноситься і перелом кісток склепіння черепа) спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Дане захворювання точніше назвати контактним дерматитом, що викликаний контактом з речовиною-ірритантом (ірритантний контактний дерматит). Це неспецифічна запальна реакція на речовини, що контактують із шкірою. Діагностується за допомогою анамнестичних даних (користування синтетичним миючим засобом), типових клінічних проявів (еритема, везикули, пухирі, виразки на шкірі) та, якщо необхідно, нашкірних аплікаційних проб

Велика маса плоду, а також позитивна ознака Вастена (голівка плоду вище поверхні лобкового симфізу) свідчать про клінічно вузький таз та можливість виникнення ускладнень пологів, наприклад, розриву матки. Тому даний стан є абсолютним показанням до розроджування кесарським розтином, а консервативне ведення пологів, вакуум-екстракція плоду чи накладення щипців є абсолютно протипоказаними.

Різкий біль під час важкого фізичного навантаження, задишка, тимпаніт (що свідчить про наявність великої кількості повітря в правій половині грудної клітки), аускультативно різко ослаблене дихання дозволяють діагностувати закритий пневморакс. Головним невідкладним заходом в такому випадку буде аспірація повітря з плевальної порожнини шляхом введення голки малого калібру у ІІ м/о по середньоключичній лінії. Процедура виконується до тих пір, поки легеня не розправиться

Основними причинами виникнення ЦД І типу є зовнішні фактори, що провокують аутоімунну деструкцію клітин підшлункової залози: віруси (кору, краснухи, ентеровіруси та ін.), бактерії, стреси, вакцинування, перинатальні фактори, деякі компоненти їжі (білки молока, пшениці). Також значну роль грає генетична схильність (наявність антигенів HLA B8 та HLA B15).

Найбільш вірогідний діагноз у даному випадку — тромбоз мезентеріальних судин.

Цей діагноз обґрунтовується наявністю в анамнезі ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного кардіосклерозу, а також симптомами, такими як біль, здуття живота, важкий загальний стан, і, найголовніше, виявленням під час лапароскопії петлі тонкої кишки темно-синюшнього кольору, що є ознакою ішемії, як наслідок, некрозу кишки через порушення кровопостачання внаслідок тромбозу мезентеріальних судин.

Наявність фактору ризику (регулярне вживання алкоголю), 20-річний типовий періодичний оперізуючий біль в животі, порушення перетравлення жирів через недостатність ліпази, низька концентрація амілази (норма – 28-100 Од/л) свідчать про недостатність підшлункової залози, характерної для хронічного панкреатиту. Необхідна замісна терапія панкреатином, препартом, що містить в собі всі необхідні панкреатичні ферменти: амілазу, ліпазу та протеазу, що розчеплюють відповідно вуглеводи, жири та білки.

Визначити форму гострої променевої хвороби можна по одноразовій дозі випромінювання, яку одержав пацієнт:
– 1-10 Гр – кістково-мозкова форма, прогноз від сприятливого (1-3 Гр) до несприятливого (6-10 Гр);
– 10-20 Гр – кишкова форма – прогноз абсолютно несприятливий;
– 20-80 Гр – судинно-токсемічна форма – прогноз абсолютно несприятливий;
– >80 Гр – церебральна форма – прогноз абсолютно несприятливий.

Вихідні акушерські щипці при слабкості пологової діяльності використовуються в тому випадку, якщо пройшов ІІ момент біомеханізму пологів, тобто внутрішній поворот голівки. В такому випадку (при передньому виді потиличного передлежання):

– потилиця розташовується під симфізом (мале тім’ячко біля лона), обличчя – ближче до крижів; – стрілоподібний шов переходить з поперечного розміру в косих, з косого – в прямий розмір малого таза.

Спроба суїциду є абсолютним показанням до госпіталізації в психіатричний стаціонар. В ідеалі пацієнта госпіталізувати добровільно, але, за необхідності, і проти волі пацієнта (в тому числі із залученням органів місцевої влади), якщо пацієнт не хоче співпрацювати та знаходиться в безпосередній небезпеці самоушкодження. Доцільним є прибрати небезпечні предмети з оточення пацієнта, які можуть бути використані під час спроби самогубства.

На гострий міокардит вказують наступні критерії:
– перенесене ГРЗ як причинний фактор (серед можливих збудників міокардиту домінує вірусна етіологія);
– гостра задишка в спокої або при фізичному навантаженні;
– серцеві аритмії: синусова тахікардія, шлуночкові екстрасистоли;
– ознаки гострої декомпенсованої серцевої недостатності з дилятаційною кардіоміопатією (розширені межі серця);
– болі, часто колючого характеру в ділянці серця;
– аускультативно: м’які короткі серцеві шуми.

Напад тахікардії при нерозширеному QRS свідчить про пароксизмальну надшлуночкову тахікардію. Розпочати лікування слід із вагусних проб (проба Вальсальви, масаж каротидного синуса, занурення обличчя в холодну воду, що стимулює n. vagus, та, як наслідок, парасимпатичну систему серця. В результаті сповілнюється провідність стимуляції по АВ-вузлу та зменшення ЧСС.

В даному кейсі інфаркт міокарда усладнився гострою лівошлуночковою недостатністю – набряком легень. Розпочати лікування слід з нітрогліцерину, який розширяє вени та артеоріоли, знижуючи тим самим постнавантаження на серце і сприяючи розвантаженню малого кола кровообігу.

Діагностувати антракоз в даному випадку дозволяють 2 фактори:
– характерний професійний анамнез: праціює 10 років провідником у шахті, внаслідок чого відбувалось постійне вдихання вугільного пилу;
– локальні, чіткі, інтенсивні вогнища вугільної пігментації у вигляді «антрацитових плям».
Бронхіоліт, пневмонія та канцероматоз виключаються відсутністю інтоксикаційного синдрому та кровохаркання, а туберкульоз – ще і позитивною пробою Манту.

У пацієнта виник гострий напад глаукоми. Її можна розпізнати з наступною симптоматикою:
– гостра поява симптомів;
– односторонній запальний процес в оці (застійна ін’єкція в правому оці);
– головний біль на стороні ураження;
– різкий набряк рогівки;

Бета-адреноблокатори (в даному випадку пропранолол) є ідеальними препаратами для довготривалого лікування наведеного пацієнта, оскільки чинять:
– антигіпертензивну дію (у пацієнта наявна артеріальна гіпертензія ІІ ступеня);
– антиангінальну дію (наявна стабільна стенокардія напруги);
– антиаритмічну дію (корисні для купірування шлуночкової екстрасистолії).

Патогенез неспецифічного виразкового коліту полягає у пригніченні неспецифічного запально-виразкового процесу. Для цієї мети застосовуються препарати 5-аміносаліцилової кислоти (сульфосалазин, олсалазин, балсалазид). Механізм їх дії наступний (на прикладі сульфосалазину): потрапляючи в кишечник, завдяки кишковій флорі сульфасалазин розпадається до сульфапіридину та 5-аміносаліцилової кислоти. Сульфапіридин пригнічує проліферацію клітин-кілерів та трансформацію лімфоцитів. 5-аміносаліцилова кислота, в свою чергу, інгібує синтез циклооксигеназ та ліпооксигеназ у кишковій стінці, тим самим попереджає утворення простагландинів, лейкотрієнів та інших медіаторів запалення.

Феохромоцитома – це пухлина, що складається з хромафінних клітин та найчастіше локалізується в мозковому шарі наднирників. Як наслідок. Відбувається гіперсекреція катехоламінів, що включають в себе адреналін, норадреналін, дофамін та діоксифенілаланін, що і спричиняє характерну клінічну симптоматику

Цитрат натрію, що потрапив в організм з великою кількістю швидко введеної донорської крові, зв’язує в крові вільний кальцій,  спричинює типову для гіпокальціємії симптоматику: тремор, судомні посмикування м’язів гомілки, особи, можливе зниження артеріального тиску, тахікардія з наступною брадикардією (аж до асистолії). Надалі з’являються тонічні судоми, порушення дихання до його зупинки. Компенсується даний стан введенням 10 – 20 мл 10% розчину хлористого кальцію. Цитратний шок виключаємо через відсутність даних про артеріальну гіпотензію та порушення органної перфузії.

Неврастенія – психічне порушення або функціональний стан центральної нервової системи з підвищеною чутливістю до сигналів зовнішнього та внутрішнього середовища. Пусковим фактором неврастенії у даному випадку стало розлучення з чоловіком. Найчастішими симптомами є емоційна нестабільність (лабільність), роздратованість, занепокоєння, схильність до депресивних реакцій та ін. Характерні також і соматовегетативні розлади без органічних уражень (серцебиття, відчуття перебоїв та колючого болю в ділянці серця, гіпергідроз долонь, стомлюваність). Даний стан можна охарактеризувати як психовегетативний синдром за кардіальним типом.

Найбільш ймовірний діагноз у цьому випадку — облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок. Симптоми, такі як біль у лівій нижній кінцівці, що посилюється під час ходьби, відчуття похолодання та оніміння в обох ступнях, свідчать про порушення кровообігу в нижніх кінцівках. Об’єктивно виявлені бліда, суха шкіра з гіперкератозом і відсутність пульсації на артеріях ступні та підколінній артерії, в поєднанні з послабленою пульсацією на стегновій артерії, вказують на хронічну ішемію, характерну для облітеруючого атеросклерозу. Пульсація на правій кінцівці збережена, що також підтверджує, що проблема обмежена однією стороною, що є типовим для атеросклерозу.

У жінки виник генералізований епілептичний тоніко-клонічний напад:
– Емоційне потрясіння як тригер даного стану;
– Раптовий початок симптоматики;
– Поступовий розвиток тонічних (генералізовані скорочення м’язів, пінисті виділення з ротової порожнини, підвищений симпатичний тонус) та клонічних судом (ритмічні посмикування м’язів, мимовільне сечовипускання).
– Відсутність вогнищевої симптоматики виключає у хворої інсульт, а відсутність вагітності та підвищення АТ – еклампсію.

Ключовим моментом в діагностиці целіакії є поява симптомів після введення в раціон манної каші, багатої на глютен. Під впливом глютену утворюються специфічні антитіла (до тканинної трансглютамінази типу 2, антиендомізіальні, до дезамінованих пептидів гліадину), розвивається аутоімунна запальна реакція, яка призводить до атрофії ворсинок слизової оболонки тонкого кишківника. Виникає симптоматика, характерна для синдрому мальабсорбції: здутий напружений живіт, шум плеску, пінисті смердючі випорожнення, велика кількість нейтрального жиру в стулі.

Найбільш імовірний вид гіповітамінозу у цьому випадку – гіповітаміноз А.

Симптоми, які описує студентка — зокрема, втрата здатності до чіткого бачення предметів у вечірній час — свідчать про проблеми з нічним зором, що є характерним для гіповітамінозу А. Сухість шкіри та гіперкератоз також можуть бути ознаками дефіциту цього вітаміну.

Вітамін А важливий для нормального функціонування зорових пігментів у сітківці ока, а його дефіцит може призвести до порушення нічного зору, а також сухості шкіри та гіперкератозу (вітамін А – АНТИКСЕРОФТАЛЬМІЧНИЙ). За наявними даними, у добовому раціоні студентки вміст вітаміну А (0,5 мг) недостатній, адже рекомендовані добові норми для дорослих осіб складають приблизно 0,7 мг для жінок.

У пацієнтки наявний обтяжений акушерський анамнез (кесарів розтин, наявність клінічно вузького тазу та 1 штучний аборт). Типова і клінічна симптоматика: брадикардія або повна відсутність серцебиття плоду, раптовий сильний біль в животі та припинення пологової діяльності, спричинені розривом тканини матки, крововтрата та, як наслідок, артеріальна гіпотензія та загальна слабкість.

Існують 3 ступені адаптації:
1) фізіологічна розвивається в тому випадку, коли функціональні системи людського організму змогли завдяки зміні функцій пристосуватися до мінливих умов існування, в результаті людина почувається комфортно і у фізичному, і в емоційному плані;
2) напружена адаптація чи адаптація середньої тяжкості – розвивається у випадках, коли функціональні системи людського організму відчувають у собі сильний вплив клімато-географічних чи соціальних умов, чи тих та інших разом.
3) патологічна чи важка адаптація – розвивається у тих випадках, коли клімато-географічні та соціальні умови, що діють на людину, перевищують адаптаційні можливості організму і, як результат, системи органів починають працювати в несприятливому режимі. У результаті патологічної адаптації у людини виявляються ознаки стресу чи хвороби.

В даному випадку ми спостерігаємо певне порушення адаптаційних можливостей (невисока швидкість переробки інформації, перевищення гальмування над збудженням), проте не спостерігаємо ознак стресу чи хвороби. Тому адаптація в учнів напружена.

Для вирішення тесту потрібно знати, яким складовими обмежена площина вузької частини малого тазу:
– спереду – нижнім краєм симфізу (лобкового зчленування);
– ззаду – крижово-куприковим з’єднанням;
– з боків – остями сідничих кісток.

Відповідь доволі очевидна: при виникненні флегмони слід застосувати комплексне лікування, що складається з хірургічного втручання та антибіотикотерапії, що можливе в амбулаторних умовах.

Порушення допущено при плануванні ділянки у тому, що поєднано господарську та патологоанатомічну зони.

Правильне розміщення має забезпечити відокремленість патологоанатомічного відділення від лікувальних корпусів і господарських зон для уникнення потенційного ризику перехресного забруднення і забезпечення оптимальних санітарно-гігієнічних умов.

Причиною третьої стадії опікової хвороби, тобто опікової септикотоксемії, є інфекційні ускладнення, що виникають після відторгнення струпу. Основні збудники – стафілококи, E. coli та Pseudomonas aeruginosa.
Основні симптоми:
– лихоманка, постійна чи інтермітуюча;
– важкий інтоксикаційний синдром, виснаження пацієнтів;
– велика кількість гною та атрофічні в’ялі грануляції на опіковій поверхні;
– м’язова атрофія, нерідко контрактури суглобів.
– триває 3-5 тижнів, після чого настає стадія реконвалесценції.

У кейсі наведена типова симптоматика глаукоми:
– нападоподібна поява симптомів;
– односторонній запальний процес в оці (застійна ін’єкція в лівому оці);
– головний біль, нудота;
– помутніння рогівки;
– помірно розширена , неправильна зіниця , яка не реагує на світло;
– пальпаторно Т+3 свідчить про те, що око «тверде, як камінь», що є найвищим ступенем підйому внутрішньоочного тиску.

Сенестопатія – це психопатологічний синдром, що характеризується відчуттями або переконаннями в наявності фізичних або патологічних змін у власному тілі, які не підтверджуються об’єктивними медичними даними. Цей синдром може включати уявлення про паразитів у тілі, зміни у формі або розмірі окремих органів або частин тіла, відчуття рухомих об’єктів у внутрішніх органах і т. д.
Наприклад, людина з сенестопатією може відчувати, що у неї паразити у шлунку або черевній порожнині, хоча немає ніяких медичних доказів цього. Інші можуть переконувати себе, що у них змінився розмір чи форма органу, хоча це не підтверджується об’єктивними обстеженнями.
Сенестопатії можуть виникати як результат психічних розладів, таких як шизофренія, афективні розлади, органічні психози, а також як побічний ефект від вживання певних лікарських засобів чи наркотиків

Відмиті еритроцити – це еритроцити з видаленням залишків плазми, антикоагулянту, електролітів, лейкоцитів і тромбоцитів (тобто всіх елементів крові, що можуть викликати анафілактичну реакцію) за допомогою відмиваючих розчинів. Враховуючи, що анафілаксія розвинулась у пацієнта двічі, даний метод гемотрансфузії є даному випадку оптимальним для купірування анемії.

Наведемо цитату із наказу МОЗ №164 “Про затвердження інструкцій, регламентуючих діяльність закладів служби крові України” – “У невідкладних випадках, коли хворому необхідна термінова трансфузія компонентів крові, а визначення групи крові лікарем-лаборантом неможливо організувати, визначення групи крові проводить лікуючий лікар з обов’язковим наступним наданням пробірки з кров’ю хворого в лабораторію для остаточного визначення групової належності.”

Із даного тексту можемо зробити висновок, що визначення групи крові в ургентній ситуації (одна за таких описана у тесті) може провести лікар будь-якої спеціальності, який є лікуючим лікарем пацієнта.

В кейсі перелічені типові симптоми, характерні для гіперсекреції наднирниками глюкокортикоїдів:
– ожиріння центрального типу з відкладання жирової тканини на тулубі та шиї (бичача шия);
– наявність стріїв;
– вугрові висипання;
– гірсутизм;
– артеріальна гіпертензія;
– гостра гіпоплазія піхви та матки як прояв гіперандрогенізму.

Метод Тейлора – сумнівний консервативний спосіб лікування перфоративної виразки шлунку чи дванадцятипалої кишки, який застосовується тільки у наступних випадках: 1) категорична відмова хворого від операції, 2) хірургічне втручання з якихось причин у найкоротші терміни неможливо.
Складається із наступних кроків:
1) Надання положення Фоулера, встановлення міхура з льодом епігастральну область.
2) Назогастральна інтубація шлунка з активною аспірацією вмісту
3) Внутрішньовенне введення препаратів, що знижують шлункову секрецію (ІПП, блокатори Н2-гістамінових рецепторів).
4) Комбінація мінімум із 2-х антибіотиків широкого спектру + метронідазол. Тривалість щонайменше 7 діб.
5) Повноцінне парентеральне харчування.
6) Дезінтоксикаційна терапія.
7) Корекція водно-електролітного балансу.

Норма ЖЄЛ/ДЖЄЛ – більше 80% від належних, норма індексу Тифно (ОФВ1/фЖєЛ) – більше 70%. Зниження першого показника відповідає порушенням зовнішнього дихання за рестриктивним типом, зниження індексу Тифно – за обструктивним. У даному тесті знижені обидва показники, тому тип вентиляційної недостатності – змішаний. При цьому більш виражено знижений ОФВ1/фЖєЛ (на 20%), показник рестриктивної недостатності нижче від найменщої межі норми на 15%, тому правильна відповідь – змішаний тип ДН з переважанням обструкції

Основна патогномонічна ознака, що вказує на вертеброгенний характер болю – симптом Ласега-Лазаревича (натягу). Виділяють 3 ступені його вираженості:
– І ступінь – біль по ходу дерматома з’являється при піднятті ноги до 60 градусів. Біль інтенсивний, є помірне захисне скорочення м’язів;
– ІІ ступінь – біль з’являється при піднятті ноги до 45 градусів, різке захисне скорочення окремих м’язів, різка вегетативна реакція;
– ІІІ ступінь – кут підняття ноги до 30 градусів, захисне скорочення м’язів, різка вегетативна реакція.

Щоб розпізнати ПМС, потрібно лише виявити його постійний зв’язок з менструальним циклом за відсутності органічних змін зі сторони органів статевої системи, що і наведено в тесті. Синдром, як правило, виникає за д-ка днів – 2 тижні до початку менструації, характеризується психоемоційними та нейрогуморальними порушеннями, що негативно позначаються на життєдіяльності жінки, і безслідно зникає до початку наступної менструації.

У випадку справжнього утоплення головною першочерговою дією є негайне звільнення дихальних шляхів. Це критично важливо для забезпечення прохідності дихальних шляхів і попередження подальшого вдихання води, яка може ускладнити дихання. Після забезпечення прохідності дихальних шляхів, слід розпочати штучне дихання та закритий масаж серця, якщо це необхідно, а також забезпечити подальшу медичну допомогу.

Дотримання режиму вигодовування є важливим елементом післяопераційного ведення у зв’язку з потребою поступового відновлення функції шлунково-кишкового тракту. Годування, як правило, розпочинають через 12-15 годин. Призначається зціджене молоко по 15-20 мл через кожні 2 години з перервою на ніч. З часом об’єм молока збільшують, доводячи об’єм до нормального на 4-5 день.

У даному випадку вірогідно описана клінічна картина гломерулонефриту з нефротичним синдромом. Враховуючи його аутоімунну етіологію, найбільш правильним вибором лікування є застосовування глюкокортикостероїдів

Аномальна маткова кровотеча, не пов’язана з менструальним циклом, є безпосереднім показом до проведення діагностичного вишкрібання порожнини матки, адже дозволить визначити її можливу причину: поліпи в слизовій оболонці матки, доброякісні та злоякісні новоутворення, гіперплазія тіла та шийки матки.

Тест із неактульними відповідями. На даний момент ступені важкості рахіту та гостроту перебігу не визначають.