Пацієнтка скаржиться на сильний біль в горлі з лівого боку, утруднене ковтання та відкривання рота, підвищення температури тіла, загальне нездужання. Із анамнезу відомо, що 4 дні хворіє на гострий тонзиліт. Об’єктивно спостерігається: тризм жувальної мускулатури, лівий мигдалик змінений до середньої лінії, передня піднебінна дужка інфільтрована і випинається. Регіонарні лімфовузли зліва збільшені та болючі під час пальпації. Який найімовірніший діагноз?
У паціента віком 58 років протягом 2-3 годин з’явилися множинні плями перед правим оком. Під час обстеження спостерігасться: гострота зору становить 0,02 ексцентрично, зіниця праного ока помірно розширена, пряма реакція на світло знижена. За результатами офтальмоскопії виявлено: на очному дні множинні крововиливи різної величини та форми (симптом «розчавленого помідора»), диск зороного нерва набриклий, гіперемований. Із анамнезу відомо про наявність гіпертонічної хвороби ІІ ступеня. Який найімовірніший діагноз?
Пацієнт скаржиться на різкий біль у горлі праворуч, що іррадіює в ліве вухо, неможливість відкрити рот, підвищення температури тіла до 40ºС. Об’єктивно спостерігається: виражений тризм жувальних м’язів, асиметрія праворуч, лівий піднебінний мигдалик гіперемований, зміщений до середини ротоглотки, язичок змiщений ліворуч. Неприємний запах із рота. Гіперсалівація. Защелепні лімфатичні вузли праворуч збільшені, болісні під час пальпації. Риноскопічна і отоскопічна картини в нормі. Встановіть діагноз.
У хворої 34-х років сильний біль глибоко в орбіті, головний біль, підвищення температури тіла. Захворювання виникло гостро. Об’єктивно: повіки набряклі, шкіра червоного кольору, екзофтальм, обмеження рухів очного яблук. Ваш діагноз:
Пацієнтка віком 63 роки скаржиться на раптове суттєве затуманення зору, почервоніння та інтенсивний біль у правому оці й правій половині голови, нудоту, блювання. Об’єктивно спостерігається: гострота зору правого ока – 0,04, лівого ока 1,0. Під час огляду правого ока виявлено: застійна ін’єкція, тьмяна рогівка з набряком строми, мілка передня камера та овальної форми розширена зіниця, яка не реагує на світло, знижується. Внутрішньоочний тиск правого ока 49 мм рт. ст., лівого – 18 мм рт. ст. Який найімовірніший діагноз?
Пацієнтка віком 34 роки скаржиться на сильний головний біль, підвищення температури тіла. Захворювання виникло гостро. Об’єктивно спостерігається: повіки набряклi, шкіра на них червоного кольору, екзофтальм, обмеження рухів очного яблука. Встановіть попередній діагоз.
Після потрапляння розчину гашеного вапна в ліве око у пацієнта vis OS=0,05. Повіки та кон’юнктива червоні, набряклі. Змішана ін’єкція, хемоз. Рогівка сірого кольору, набрякла, тьмяна, напівпрозора. Який характер опіку лівого ока?
У хворої 34-х років сильний біль глибоко в орбіті, головний біль, підвищення температури тіла. Захворювання виникло гостро. Об’єктивно: повіки набряклі, шкіра червоного кольору, екзофтальм, обмеження рухів очного яблука. Ваш діагноз:
Хворий скаржиться на почервоніння, печіння, відчуття стороннього тіла у правому оці. Захворів раптово. Під час огляду: гострота зору правого та лівого ока – 1,0. У правому оці – гіперемія та набряк кон’юнктиви, поверхнева ін’єкція. У кон’юнктивальному мішку гнійне виділення. Рогівка прозора. Колір та малюнок райдужки не змінені, зіниця рухлива. Який найбільш імовірний діагноз?
35-річний чоловік звернувся до лікаря зі скаргами на сильний біль у правому оці, світлобоязнь, сльозотечу, погіршення зору. Скарги з’явились після роботи зі зварювальним апаратом. Контактні лінзи не використовує. Під час огляду: очна щілина звужена, помірна перикорнеальна ін’єкція, гострота зору збережена. Після інстиляції розчину анестетика, стан полегшився, що дало можливість провести огляд у щілинній лампі та виявити дефект рогівки розміром 3 мм, що зафарбувався флюоресцеїном. Яке лікування буде найбільш доречним?
Пацієнтка 45-ти років скаржиться на дискомфорт під час читання, почервоніння краю повік, білі пінисті виділення в кутах очних щілин протягом останніх двох місяців. Об’єктивно спостерігаються гіперемія та потовщення вільного краю повік, розширення вивідних протоків залоз хряща повік. Яким буде діагноз?
Хворий 38-ми років скаржиться на гнійне виділення із лівої половини носа, утруднене носове дихання, головний біль, важкість в області лівої щоки, підвищення температури тіла до 37,5°С.Хворіє впродовж 6-ти днів. Захворювання пов’язує з переохолодженням. Об’єктивно: болісність при пальпації в області лівої щоки. Слизова оболонка лівої половини носової порожнини гіперемована, набухла, в середньому носовому ході – гнійна смужка. Який найбільш імовірний діагноз?
Чоловік 56-ти років, звернувся до лікаря з носовою кровотечею, що розпочалася з лівої ніздрі 30 хвилин тому. Будь-які травми носа пацієнт заперечує. В анамнезі: частих носових кровотеч немає, подібний епізод вперше. Хворіє на фібриляцію передсердь (приймає варфарин) та артеріальну гіпертензію (лікується гідрохлортіазидом, атенололом). Температура тіла – 37,2°С, пульс – 86/хв., артеріальний тиск – 120/70 мм рт.ст. Перед тим, як визначити необхідність тампонади носа, який першочерговий крок лікаря буде найбільш доречним?
Пацієнтка 37 років. Переведена до очного відділення із ЛОР відділення, у якому лікувалася з приводу гнійного пансинуситу. Об’єктивно встановлено: загальна слабість, температура тіла – 38,5 °С. Гострота зору правого ока – 0,6 (з анамнезу VIS OD=1,0). Повіки синюшні, набряклі, щільні. Хемоз кон’юнктиви. Екзофтальм. Нерухомість очного яблука. Репозиція ока затруднена. Поставте діагноз:
Хворий скаржиться на почервоніння, печіння, відчуття стороннього тіла у правому оці. Захворів гостро. Під час огляду: гострота зору правого та лівого ока – 1,0. У правому оці – гіперемія та набряк кон’юнктиви, поверхнева ін’єкція. У кон’юнктивальному мішку гнійні виділення. Рогівка прозора. Колір та малюнок райдужки не змінені, зіниця рухлива. Який найбільш імовірний діагноз?
Вночі у хворого з’явилися: головний біль, біль у правому оці з іррадіацією в праву скроню, нудота, блювання, зниження зору правого ока, туман, райдужні кола навколо джерела світла. Об’єктивно: праве око – застійна ін’єкція судин склери, рогівка набрякла, її чутливість знижена, передня камера неглибока, зіниця широка. Рефлекс з очного дна тьмяно-рожевий, деталі не офтальмоскопуються через набряк рогівки. Внутрішньоочний тиск – 58 мм рт.ст. Поставте діагноз:
Хворий 57-ми років скаржиться на відчуття сухості, болючість під час ковтання, частий настирливий кашель, голос хрипкий. Хвороба розвинулася раптово. В ході ларингоскопії – слизова оболонка гортані гіперемована, голосові складки набряклі, в просвіті гортані в’язкий секрет. Який найбільш імовірний діагноз?
Хворий 38-ми років скаржиться на гнійне виділення із лівої половини носа, утруднене носове дихання, головний біль, важкість в області лівої щоки, підвищення температури тіла до 37,5°С. Хворіє впродовж 6-ти днів. Захворювання пов’язує з переохолодженням. Об’єктивно: болісність при пальпації в області лівої щоки. Слизова оболонка лівої половини носової порожнини гіперемована, набухла, в середньому носовому ході – гнійна смужка. Який найбільш імовірний діагноз?
До оториноларинголога звернувся хворий 29-ти років зі скаргами на зниження слуху. При аудіологічному обстеженні виявлено порушення звукопроведення, кісткова провідність не порушена. Про порушення роботи яких структур органу слуху йде мова?
Хворий 38-ми років скаржиться на гнійне виділення із лівої половини носа, утруднене носове дихання, головний біль, важкість в області лівої щоки, підвищення температури тіла до 37,5oC. Хворіє впродовж 6-ти днів. Захворювання зв’язує з переохолодженням. Об’єктивно: болісність при пальпації в області лівої щоки. Слизова оболонка лівої половини носової порожнини гіперемована, набухла, в середньому носовому ході – гнійна смужка. Який найбільш імовірний діагноз?
Пацієнтка 45-ти років скаржиться на дискомфорт під час читання, почервоніння краю повік, білі пінисті виділення в кутах очних щілин протягом останніх двох місяців. Об’єктивно спостерігаються гіперемія та потовщення вільного краю повік, розширення вивідних протоків залоз хряща повік. Яким буде діагноз?
У хворого сильний біль у правому вусі, температура – 38oC, гноєтеча з вуха і зниження слуху. Хворіє 13 днів. Об’єктивно: права вушна раковина відстовбурчена, припухлість та болючість м’яких тканин соскоподібного відростка справа. В зовнішньому слуховому ході гній, гіперемія і перфорація барабанної перетинки, випинання задньо-верхньої стінки слухового ходу в кістковому відділі. Який найбільш імовірний діагноз?
У хворого 37-ми років протягом тижня спостерігається різкий біль у лобній ділянці справа, погіршення дихання через ніс та слизово-гнійні виділення з правої половини. Об’єктивно: набряк слизової оболонки носа, слизово-гнійні виділення із середнього носового ходу. Для якого з перелічених захворювань найбільш характерні наведені симптоми?
У хворого після контакту з хімічними речовинами на виробництві раптово виникло стридорозне дихання. Осиплість голосу, “гавкаючий” кашель, стала зростати задишка. Об’єктивно: акроціаноз. Який попередній діагноз?
Через 3 тижні після перенесеної гострої ангіни у хворого залишаються слабкість, кволість, субфебрильна температура, збільшені позащелепні лімфатичні вузли. Мигдалики пухкі, спаяні з дужками, в лакунах – гнійні пробки. Який найбільш вірогідний діагноз?
Хвора 40-ка років хворіє на ревматизм. Скаржиться на сильний біль у лівому оці, особливо вночі, погіршення зору, світлобоязнь, сльозотечу. Захворювання ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: слабка перикорнеальна ін’єкція, згладженість рельєфу райдужки, зміна її кольору. Який найбільш імовірний діагноз?
Хвора 19-ти років скаржиться на різкий біль та почервоніння верхньої повіки. Хворіє 2 доби. Об’єктивно: температура тіла – 38,2oC. Гіперемія та набряк верхньої повіки, більше в центральній ділянці. Там же різка болючість при пальпації, флуктуація. Край повіки не змінений. Який найбільш імовірний попередній діагноз?
Через 3 тижні після перенесеної гострої ангіни у хворого залишаються слабкість, кволість, субфебрильна температура, збільшені позащелепні лімфатичні вузли. Мигдалики пухкі, спаяні з дужками, в лакунах – гнійні пробки. Який найбільш вірогідний діагноз?
Пацієнт 29-ти років звернувся до лікаря з приводу болю в горлі, підвищення температури до 38,2°C. Тиждень тому захворів на ангіну, лікарські призначення виконував несумлінно. Об’єктивно: вимушене положення голови, тризм жувальної мускулатури. Ліва перитонзилярна ділянка різко гіперемована, випнута. Який попередній діагноз?
Хворий 34-х років скаржиться на пульсуючий біль у глибині правого вуха, який підсилюється при ковтанні, кашлі, зниження слуху, порушення самопочуття, нежить. Температура 38,5 — 39°C. Хворіє 2 день. Об’єктивно: при отоскопії видно крововиливи під епідермісом барабанної перетинки і шкіри кісткового відділу правого слухового проходу. Пальпація ділянки соскоподібного відростка безболісна. Який можливий діагноз?
Хворого 56-ти років доставлено бригадою швидкої допомоги з носовою кровотечею. Хворіє на гіпертонічну хворобу. На момент огляду: АТ- 200/130 мм рт.ст., введено гіпотензивні засоби. Об’єктивно: з носової порожнини виділяється кров, переважно затікаючи в глотку. Одноразове блювання згустками крові. Яку допомогу слід надати хворому?
У хворого 49-ти років вперше діагностована відкритокутова глаукома. Призначте краплі:
Хворий скаржиться на відчуття піску в лівому оці, слизово-гнійні виділення, злипання повік, особливо вранці. Об’єктивно: в ході огляду кон’юнктивальної порожнини спостерігаються слизово-гнійні виділення, кон’юнктивальна ін’єкція. Гострота зору та інші структури ока не змінені. Який найбільш імовірний діагноз?
Хворий 27-ми років скаржиться на біль у правому оці, що посилюється вночі, зниження зору, світлобоязнь, сльозотеча. Тиждень тому перехворів на грип. Об’єктивно: очна щілина звужена, зіниця вузька, колір райдужної оболонки змінений, опалесценція вмісту передньої камери. Циклічна болісність. Який найбільш імовірний діагноз?
У хворого сильний біль у правому вусі, температура 38oC, гноєтеча з вуха і зниження слуху. Хворіє 13 днів. Об’єктивно: права вушна раковина відстовбурчена, припухлість та болючість м’яких тканин соскоподібного відростка справа. В зовнішньому слуховому ході гній, гіперемія і перфорація барабанної перетинки, випинання задньо-верхньої стінки слухового ходу в кістковому відділі. Який найбільш імовірний діагноз?
Хвора 40-ка років хворіє на ревматизм. Скаржиться на сильний біль у лівому оці, особливо вночі, погіршення зору, світлобоязнь, сльозотечу. Захворювання ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: слабка перикорнеальна ін’єкція, згладженість рельєфу радужки, зміна її кольору. Який найбільш імовірний діагноз?
Хворий 59-ти років скаржиться на болі у лівому оці та лівій половині голови, значне зниження зору в лівому оці, нудоту і блювання. Гострота зору правого ока – 1,0. Гострота зору лівого ока – 0,03, з корекцією не поліпшується. Внутрішньоочний тиск правого ока – 21 мм рт.ст., лівого ока – 65 мм рт.ст. У лівому оці на склері застійна ін’єкція. Рогівка набрякла, потовщена. Передня камера мілка, волога, прозора. Зіниця розширена, на світло не реагує, очне дно не видно. Який найбільш імовірний діагноз?
Хвора 40-ка років хворіє на ревматизм. Скаржиться на сильний біль у лівому оці, особливо вночі, погіршення зору, світлобоязнь, сльозотечу. Захворювання ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: слабка перикорнеальна ін’єкція, згладженість рельєфу радужки, зміна її кольору. Який найбільш імовірний діагноз?
У хворої 58-ми років під час проведення курсу хіміотерапії з приводу онкологічного захворювання з’явився біль у горлі. При обстеженні у глотці на мигдаликах, слизовій оболонці виявлені ділянки некрозу. Багато каріозних зубів. В крові на фоні лейкопенії майже повністю відсутні нейтрофільні гранулоцити. Лейкоцити представлені в основному лімфоцитами та моноцитами. Про яке з перелічених захворювань слід думати?
Після контузії правого ока хворий скаржиться на раптову втрату зору до світловідчуття. Об’єктивно: око спокійне, рогівка прозора, реакція зіниці на світло жвава. Ділянка зіниці чорного кольору. Рефлекс з очного дна відсутній. Яка найбільш імовірна причина втрати зору?
Хворий скаржиться на сильний тиснучий біль у горлі, більше справа, неможливість ковтання навіть рідкої їжі. Хворіє 5 днів. Об’єктивно: стан важкий, to- 38,9oC, мова утруднена, голос здавлений, рот відкриває насилу. Підщелепні лімфовузли справа болючі, збільшені. Який найбільш імовірний діагноз?
Хвора 40-ка років хворіє на ревматизм. Скаржиться на сильний біль у лівому оці, особливо вночі, погіршення зору, світлобоязнь, сльозотечу. Захворювання ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: слабка перикорнеальна ін’єкція, згладженість рельєфу радужки, зміна її кольору. Який найбільш імовірний діагноз?
Чоловік 61-го року їв зернята гарбуза, розмовляв і закашлявся. Безперервний кашель змінився через 2 години періодичним. На видиху під час кашлю на відстані вислуховується “хлопання”. При аускультації легеневе дихання вислуховується з обох боків. На рентгенограмі органів грудної клітки патологічних змін не виявлено. Де локалізується балотуюче стороннє тіло?
Хвора 72-х років знаходилася на лікуванні в урологічному відділенні з приводу сечокам’яної хвороби. Після ін’єкції атропіну з’явився сильний біль у лівому оці та різко погіршився зір. Об’єктивно: гострота зору лівого ока -0,01, око щільне, але безболісне під час пальпації, застійна ін’єкція судин очного яблука, рогівка мутна. Який найбільш вірогідний діагноз щодо лівого ока?
Через 3 тижні після перенесеної гострої ангіни у хворого залишаються слабкість, кволість, субфебрильна температура, збільшені позащелепні лімфатичні вузли. Мигдалики пухкі, спаяні з дужками, в лакунах – гнійні пробки. Який найбільш вірогідний діагноз?
Хворий 57-ми років раптово втратив зір на одне око. При обстеженні: зір становить 0,02 ексцентрично, на очному дні крововиливи різної величини і форми (симптом “розчавленого помідора”). Диск зорового нерва набряклий, гіперемований. В анамнезі: загальна судинна патологія. Терміново були призначені антикоагулянти прямої дії. Який найбільш вірогідний діагноз?
Хвора скаржиться на сильний головний біль у лобовій ділянці, гнійну нежить, закладеність носа, зниження нюху. Хворіє тиждень, після перенесеної ГРВІ. Об’єктивно: загальний стан задовільний, шкіра чиста, t°- 37,5°С. Пальпація точок виходу першої гілки трійчастого нерва болісна, дихання через ніс помірно утруднене, після закапування у ніс 0,1% р-ну нафтизину висякає багато слизу та гною, після чого дихання покращується. Який найбільш вірогідний діагноз?
Через 3 тижні після перенесеної гострої ангіни у хворого залишаються слабкість, кволість, субфебрильна температура, збільшені позащелепні лімфатичні вузли. Мигдалики пухкі, спаяні з дужками, в лакунах – гнійні пробки. Який найбільш вірогідний діагноз?
Пацієнт 20-ти років скаржиться на почервоніння очей, сльозотечу, помірні гнійні виділення з кон’юнктивальної порожнини, відчуття стороннього тіла в очах. Об’єктивно: гіперемія кон’юнктиви повік. На очних яблуках кон’юнктивальна ін’єкція. Рогівка прозора. Зіниця 3 мм в діаметрі, на світло реагує жваво. Кришталик та склисте тіло прозорі. Очне дно в нормі. Який найбільш вірогідний діагноз?
Жінка 37-ми років скаржиться на біль в горлі. Температура тіла – 36,9°С*, загальний стан задовільний. Хвора з приводу іншої хвороби тривалий час приймає преднізолон. Орофарингоскопія: слизова оболонка горла дещо гіперемована, на піднебінних мигдаликах та передніх дужках м’якого піднебіння спостерігаються білувато-сірі нашарування, які легко знімаються; поверхня слизистої під ними дещо ерозована. Який найбільш вірогідний діагноз?
Хвора скаржиться на сильний головний біль у лобовій ділянці, гнійну нежить, закладеність носа, зниження нюху. Хворіє тиждень після перенесеного ГРВІ. Об’єктивно: загальний стан задовільний, шкіра чиста, t – 37,5 С. Пальпація точок виходу першої гілки трійчастого нерва болісна, дихання через ніс помірно утруднене, після закрапування у ніс 0,1% р-ну нафтизину висякує багато слизу та гною, після чого дихання покращується. Який найбільш вірогідний діагноз?
Пацієнт 20-ти років скаржиться на почервоніння очей, сльозотечу, помірні гнійні виділення з кон’юнктивальної порожнини, відчуття стороннього тіла в очах. Об’єктивно: гіперемія кон’юнктиви повік. На очних яблуках кон’юнктивальна ін’єкція. Рогівка прозора. Зіниця 3 мм в діаметрі, на світло реагує жваво. Кришталик та склисте тіло прозорі. Очне дно в нормі. Який найбільш вірогідний діагноз?
Хворий 50 років скаржиться на туман перед лівим оком, райдужні круги, головний біль, нудоту. Такі скарги виникали вже два рази, але поступово всі симптоми миналися, зір відновлювався. Зараз всі симптоми тривають понад 2 доби. Об’єктивно: набряк повік, застійна ін’єкція, рогівка тьмяна, мілка передня камера, зіниця широка, на світло не реагує. Пальпаторно (Т+3). Який найбільш вірогідний діагноз?
Хворий 60 років скаржиться на виражений біль у правому оці, світлобоязнь, сльозотечу, зниження зору на це око, біль у правій половині голови. Біль з’явилася 2 дні тому. Об’єктивно: OD- 0,03, застійна ін’єкція очного яблука, різкий набряк рогівки, передня камера глибока, зіниця вузька, райдужка атрофічна, на очному дні глаукоматозна екскавація зорового нерву. ВОТ- 38 мм рт.ст. OS- 0,8, не коригується. Око спокійне, здорове. ВОТ- 22 мм рт.ст. Який найбільш вірогідний діагноз?
Хворий 70 років, 3 дні тому травмував око гілкою дерева. Скаржиться на біль, сльозотечу, зниження гостроти зору правого ока. Об’єктивно: очна щілина звужена, світлобоязнь, змішана ін’єкція. На рогівці помутніння з нечіткими контурами, прогресуючим краєм та дефектом епітелію. Чутливість рогівки в нормі. Гіпопіон. Хронічний дакріоцистит. Який найбільш вірогідний діагноз?
У новонародженої дитини набряклі повіки, гіперемовані кон’юнктиви та невелика кількість прозорих виділень з очей через 6 годин після народження. Який найбільш вірогідний діагноз?